Гнильний

Навіщо грибам пахнути гниллю?

М.Я. Зерова у «Визначнику грибів України» пояснює, що гнильний запах є характерною ознакою родини Веселкові (Phallaceae). Ці гриби відмовилися від традиційного способу поширення спор за допомогою вітру. Замість цього вони "зробили ставку" на комах.

Девід Аррора у «Mushrooms Demystified» описує механізм: спори цих грибів знаходяться в густому, липкому, зеленуватому слизу (глебі), яким покрита верхівка гриба. Щоб привабити мух і жуків-мертвоїдів, які харчуються стервом, гриб синтезує сполуки, що імітують запах розкладеного м'яса або гнилих яєць (сірководень та аміни). Мухи злітаються на запах, повзають по слизу, налипають на нього лапками, а потім розносять спори по всьому лісу.

Рогер Філліпс у довіднику «Mushrooms» описує найвідоміших представників із гнильним запахом:

1. Веселка звичайна (Phallus impudicus): Гриб дуже фалічної форми. У стадії білого "яйця" він не має запаху (і навіть є їстівним сирим), але коли рецептакул вистрілює вгору, слиз починає виділяти нестерпний сморід мертвого тіла, який можна відчути за 10-15 метрів.

2. Квіткохвісник Арчера (Clathrus archeri): Завезений в Європу з Австралії гриб, який виглядає як червоні щупальця восьминога, що вилуплюються з яйця. Його запах також відразливо-гнильний.

3. Собачий мутин (Mutinus caninus): Менший і тонший родич веселки з помаранчевою верхівкою, який пахне трохи слабше, але так само неприємно.

Окрім Веселкових, гнильний запах можуть мати старі, перестиглі екземпляри абсолютно будь-яких їстівних грибів (наприклад, старих білих грибів, уражених личинками), де вже почався бактеріальний процес розкладання білка.