Черешня

Відсутність ектомікоризи та стерильність ґрунту

М.Я. Зерова у «Визначнику грибів України» зазначає фундаментальне правило: більшість фруктових дерев не утворюють ектомікоризу (тип симбіозу, при якому гриб продукує великі макроскопічні плодові тіла). Натомість черешня утворює ендомікоризу (арбускулярну) з мікроскопічними ґрунтовими грибками.

Як наслідок, під черешнею, вишнею, яблунею чи сливою абсолютно безглуздо шукати:

- Білі гриби, дубовики та маслюки

- Лисички

- Трюфелі

- Класичні мікоризні сироїжки

Девід Аррора у «Mushrooms Demystified» підкреслює, що якщо ви знайшли під черешнею класичний лісовий гриб, швидше за все, його міцелій під землею з'єднаний з корінням іншого дерева (наприклад, дуба або берези), що росте неподалік.

Гриби-паразити та сапротрофи фруктових садів

Якщо ґрунт під черешнею є нецікавим для грибника, то сама деревина дерева часто стає мішенню для агресивних дереворуйнівних грибів. Рогер Філліпс описує кілька видів, присутність яких на черешні є тривожним сигналом для садівника:

1. Трутовик сірчано-жовтий (Laetiporus sulphureus): Цей гриб-паразит є справжнім бичем старих фруктових садів. Його яскраві жовто-помаранчеві м'ясисті плодові тіла масово з'являються на стовбурах живих черешень та вишень наприкінці весни. Він викликає швидку буру гниль серцевини, що призводить до загибелі дерева. У молодому віці цей гриб є їстівним і за смаком нагадує куряче м'ясо.

2. Опеньок осінній (Armillaria mellea): Один із найагресивніших паразитів кореневої системи. Якщо черешневий сад вражений міцелієм опенька, дерева почнуть масово всихати, а восени навколо стовбурів і на пеньках з'являться сотні плодових тіл.

3. Ентолома садова (Entoloma clypeatum): Цей весняний їстівний гриб не є класичним мікоризоутворювачем, але дуже часто росте на ґрунті саме під плодовими деревами (особливо з родини Розових — вишні, сливи, черешні, яблуні).