Підтримати MycoNote →

MycoNote

Мишата і рядовка сіра: як упізнати і чи їстівні

Автор: Валерія·Оновлено ·4 хв читання

Мишата — дрібні мишачо-сірі рядовки, що пізньої осені ростуть у борах цілими килимами. Розповідаємо, як їх упізнати, чим вони відрізняються від рядовки сірої і що насправді відомо про їхню отруйність.

Рядовка землиста (Tricholoma terreum): сірі капелюхи, білі пластинки та ніжки
Фото: User:Strobilomyces · CC BY-SA 3.0 · джерело

Мишатами в народі кличуть дрібні сірі рядовки, що восени ростуть під соснами цілими килимами, — за мишачий колір шапки. Мікологи називають цей гриб рядовкою землистою, або землисто-сірою (Tricholoma terreum); у нашому атласі він має картку рядовка наземна. Один із його старих наукових синонімів, Tricholoma myomyces, теж означає «мишачий гриб».

Мишат часто називають і «рядовкою сірою». Але в українських довідниках рядовка сіра — це інший, більший гриб, і плутати їх не варто. Нижче — як упізнати мишат, чим вони відрізняються від схожих рядовок і що з'ясували дослідники про їхню їстівність за останні десять років.

Як упізнати мишата

  • Шапка 3–10 см, мишачо-сіра, повстисто-волокниста, суха, не липка. У молодих грибів конусоподібна, потім розкривається, але посередині лишається горбик.
  • Пластинки білі, з віком сіруваті, біля ніжки з виїмкою.
  • Ніжка біла, рівна, без кільця.
  • М'якоть тонка, крихка.
  • Запах і смак невиразні, без борошняного запаху. Це важлива прикмета: схожі сірі рядовки й іноцибе часто пахнуть борошном чи землею.
  • Споровий порошок білий.

Ростуть мишата групами під сосною на піщаних і вапнякових ґрунтах, часто вздовж лісових доріжок і стежок. Сезон — з вересня до листопада, а в південних соснових насадженнях і до грудня.

Мишата чи рядовка сіра

В українських довідниках рядовкою сірою зазвичай називають Tricholoma portentosum — у нашому атласі це рядовка темно-сіра. Вона більша за мишат, з темними радіальними волокнами на шапці і жовтуватим відтінком на пластинках та ніжці. Обидва гриби ростуть у борах пізньої осені, і в народі їх часто кличуть одним словом. Тому, якщо вам кажуть «рядовка сіра» чи «мишата», варто уточнити, який саме гриб мають на увазі.

Чи їстівні мишата

Мишат давно збирають як їстівний гриб. Але у 2014 році їхня репутація похитнулася, і варто знати, як ця історія розвивалася.

  • 2014. Китайські хіміки виділили з мишат, зібраних у Франції, нові речовини — сапонацеоліди. Двоє з них при введенні мишам у великих дозах виявилися отруйними і пошкоджували м'язи. Автори припустили, що мишата можуть викликати рабдоміоліз — руйнування м'язів, як у рядовки зеленої.
  • 2016. Італійські мікологи й токсикологи заперечили ці висновки з мікологічних і токсикологічних міркувань. Їхня позиція: вид має лишатися серед їстівних. Автори першої роботи відповіли, що ці речовини витримують тривале нагрівання. За одним із перерахунків, щоб шкода проявилася в половини людей, людині вагою 70 кг треба з'їсти близько 46 кг свіжих грибів.
  • 2024. Італійські хіміки перевірили мишат, вид яких підтвердили аналізом ДНК, і не знайшли в них більшості токсинів, описаних у 2014 році. Лишився тільки один сапонацеолід, відомий з іншої рядовки, і за їхніми даними він руйнується при нагріванні. Їхній висновок: мишат слід вважати їстівними, а різниця між зразками показує, як важливо точно визначати вид.

Випадків отруєння людей саме мишатами ми не знайшли. В Італії вони є в переліку грибів, дозволених до продажу. Британський атлас First Nature все ж радить їх не збирати.

Наш підсумок: мишата — традиційно їстівний гриб, і нові дані скоріше заспокоюють. Але їжте їх помірно, добре приготованими і тільки тоді, коли впевнені, що це саме мишата.

Головна небезпека — рядовка тигриста

Справжній ризик із мишатами — не вони самі, а рядовка тигриста (Tricholoma pardinum), яка теж сіра і теж росте восени.

  • Вона більша: шапка 5–15 см, щільна, важка.
  • Шапка білувата чи сірувата, вкрита темними лусочками, що лягають колами, наче тигрові смуги. У мишат шапка повстиста, без таких лусочок.
  • Пластинки білі, потім жовтуваті, іноді із зеленуватим відтінком.
  • Запах у деяких форм борошняний.
  • Росте переважно в букових і мішаних лісах.

Тигриста рядовка викликає тяжкий розлад травлення, який починається протягом кількох годин після їжі. Докладніше — у статті отруйні рядовки: тигриста та інші.

Ще два схожих гриби:

  • Рядовка загострена (Tricholoma virgatum) — з гострим горбиком на шапці й темними прожилками. М'якоть гірка й пекуча, гриб неїстівний.
  • Сірі іноцибе — у них коричневий споровий порошок, а запах часто землистий чи неприємний. Вони містять мускарин і отруйні.

Коротке правило для мишат

Білий споровий порошок, ніякого запаху борошна, повстиста сіра шапка без «тигрових» лусочок, під сосною — це мишата. Якщо хоч одна ознака не збігається, гриб краще залишити. Про інших рядовок — у статті види рядовок України.

Сподобалась стаття?

Відкриє меню телефону — там і Viber, і Telegram, і будь-який месенджер.

Гриби в цій статті

Часті питання

Що таке мишата?

Це народна назва рядовки землистої (Tricholoma terreum) — дрібного гриба з мишачо-сірою повстистою шапкою, білими пластинками і білою ніжкою без кільця. Мишата ростуть групами під соснами з вересня до листопада.

Чому гриб називають мишатами?

За мишачо-сірий колір шапки. Один зі старих наукових синонімів виду, Tricholoma myomyces, теж означає «мишачий гриб».

Чи їстівні мишата?

Мишат традиційно вважають їстівними. У 2014 році з'явилася робота про їхню токсичність на мишах, у 2016-му її висновки оспорили, а дослідження 2024 року більшості цих токсинів у мишатах не знайшло. Випадків отруєння людей ми не знайшли. Їжте помірно, добре приготованими і лише при впевненому визначенні.

Мишата і рядовка сіра — це один гриб?

Ні. В українських довідниках рядовка сіра — це зазвичай Tricholoma portentosum: більша, з темними волокнами на шапці і жовтуватим відтінком на пластинках. Мишата — це рядовка землиста, дрібніша, з повстистою шапкою. У народі їх часто плутають.

Як відрізнити мишата від тигристої рядовки?

Тигриста рядовка більша, щільніша, а її білувато-сіра шапка вкрита темними лусочками, що лягають колами. У мишат шапка повстиста, без таких лусочок, і в них немає борошняного запаху. Тигриста рядовка отруйна.

Де і коли збирати мишата?

Під соснами на піщаних і вапнякових ґрунтах, часто вздовж лісових доріжок, з вересня до листопада, а на півдні — і до грудня.

Схожі матеріали

Джерела

  • Yin X., Feng T., Shang J.-H. та ін. «Chemical and toxicological investigations of a previously unknown poisonous European mushroom Tricholoma terreum» (Chemistry – A European Journal, 2014, т. 20): сапонацеоліди, досліди на мишах, припущення про рабдоміоліз.
  • Davoli P., Floriani M., Assisi F., Kob K., Sitta N. Коментар до цієї роботи (Chemistry – A European Journal, 2016, т. 22) і відповідь Yin X. та ін. там само: заперечення висновків, стійкість речовин до нагрівання.
  • Clericuzio M., Serra S., Vidari G. «No evidence was found for the presence of terreolides, terreumols or saponaceolides H–S in the fruiting bodies of Tricholoma terreum» (Molecules, 2024, т. 29): перевірка зразків із підтвердженням ДНК.
  • Berndt S. (Der Tintling, 2016), за переказом у Вікіпедії: перерахунок дози на людину.
  • First Nature, сторінка про Tricholoma terreum: прикмети, біотоп, обережна позиція щодо їстівності.
  • ASL Rieti, перелік грибів, дозволених до продажу в Італії (DPR 376/1995, додаток I): Tricholoma terreum серед дозволених.