Тип живлення

На відміну від рослин, гриби не мають хлорофілу. Вони не здатні до фотосинтезу, тобто не можуть самостійно виробляти для себе цукри (енергію) із сонячного світла та вуглекислого газу. За типом живлення вони є гетеротрофами (як і тварини) — їм потрібна готова органічна їжа.

Проте гриби не можуть ковтати їжу. Вони виділяють потужні ферменти у навколишнє середовище, розчиняють органіку до простих молекул, а потім всмоктують їх усією поверхнею свого міцелію.

Три стратегії виживання

Згідно з Девідом Арророю та сучасною мікологією, залежно від того, у кого або звідки гриб бере цю готову органіку, всі макроміцети поділяються на три великі групи:

1. Мікоризні гриби (Симбіонти): "Чесні торговці". Вони обплітають коріння живих дерев і обмінюють воду та мінерали на рослинні цукри. До цієї групи належить більшість лісових делікатесів (білі гриби, лисички, рижики).

2. Сапротрофи: "Прибиральники лісу". Вони харчуються виключно мертвою органікою (опалим листям, перегноєм, мертвими деревами, гноєм). Це найкорисніші гриби для екології, оскільки вони перетворюють сміття на родючий ґрунт. (Печериці, гливи, парасольки).

3. Паразити: "Хижаки". Вони поселяються на живих організмах (деревах, комахах, інших грибах), висмоктують із них соки і, зрештою, вбивають свого господаря. (Опеньок осінній, багато видів трутовиків).

Чому це важливо для грибника?

Знання типу живлення гриба — це ключ до його пошуку та вирощування.

- Якщо ви знаєте, що маслюк є мікоризним грибом сосни, ви ніколи не підете шукати його в дубовий ліс або на голе пасовище.

- Якщо ви хочете виростити гриби на балконі чи дачі, ви повинні розуміти, що виростити мікоризний білий гриб у горщику неможливо (йому потрібен живий дуб чи сосна), а от сапротрофну печерицю можна легко виростити на мішку з компостом.

Джерела

1.Зерова М.Я. та ін.. Визначник грибів України. 1979
2.Roger Phillips. Mushrooms (Roger Phillips)
3.David Arora. Mushrooms Demystified
4.Index Fungorum