Дуб червоний: північноамериканський гість і чи ростуть під ним гриби

Так, під дубом червоним гриби ростуть: він утворює мікоризу з нашими, європейськими грибами, і дослідники знаходили в його насадженнях білий гриб, лисичку, сироїжки, мухомори. Але грибів під ним зазвичай менше, ніж під рідним дубом звичайним. Одне польське дослідження нарахувало під червоним дубом приблизно вдвічі менше видів мікоризних грибів. До того ж його листя лягає щільним шаром і довго не перегниває, а під таким килимом бідніє все живе, від трави до моху.

Дуб червоний (Quercus rubra) — північноамериканське дерево, яке в Україні садять уже понад двісті років. Лісівники цінують його за швидкий ріст, а ботаніки вважають інвазійним видом. Нижче розберемо, як його впізнати, чому навколо нього стільки суперечок і чого чекати грибникові.

Звідки він у наших лісах

На батьківщині дуб червоний росте на сході США й південному сході Канади. У Європу його привезли як паркове дерево ще наприкінці XVII століття, а в Україні перші дерева посадили 1809 року в садибному парку. Масово в ліси його почали саджати з 1959 року. За даними лісової інвентаризації на січень 2020 року, насадження, де він головна порода, займають у нас понад 66 тисяч гектарів, найбільше на заході країни. Це найпоширеніший серед завезених лісових дерев України.

Причина проста: на вологих дерново-підзолистих ґрунтах він росте в півтора-два рази швидше за дуб звичайний і невибагливий до родючості. Часто його саджали поруч із сосною. Ось такий мішаний ліс із сосни й червоного дуба наприкінці травня: праворуч світло-зелене гостролопатеве листя дуба, ліворуч сосни, а внизу трав'яниста галявина.

Саме в такому мішаному лісі з сосною, червоним дубом і грабом ми того ж травня знайшли моховик припудрений, болет, що чорніє на зрізі. Тож гриби тут є, особливо там, де червоний дуб не сам.

Як упізнати дуб червоний

Найпростіше за листям. Воно велике, 12–20 см завдовжки, з 7–11 лопатями. Кожна лопать гостра і закінчується кількома тонкими остюками-щетинками. Вирізи між лопатями неглибокі, зазвичай не доходять і до половини відстані до центральної жилки. Черешок довгий, 2,5–5 см, часто червонуватий.

У нашого дуба звичайного все навпаки: лопаті округлі, без жодних щетинок, а черешок такий короткий, що листок ніби сидить просто на гілці. На фото — мокрий лист червоного дуба на яскраво-зеленому моху, листопад. Подивіться на кінчики лопатей: вони гострі, з тонкими «голочками».

Є й інші прикмети. Кора сіра, з широкими гладенькими смугами, які ніби блищать між неглибокими тріщинами. Жолуді великі й приплюснуті: мілка мисочка-блюдце вкриває лише чверть чи третину горіха. Дозрівають вони два роки, а не один, як у дуба звичайного, чиї жолуді ще й висять на довгих плодоніжках.

Червона осінь, яка не схожа на нашу

Восени листя червоного дуба червоніє чи буріє. Польські екологи, оцінюючи ризики від цього дерева, навіть зауважили, що його червона осінь не пасує до звичної «золотої осені» наших лісів. Наші рідні клени, липи й берези восени жовтіють. На фото — жовті клени в середині жовтня, такий осінній пейзаж знайомий нам усім.

У листопаді листя червоного дуба опадає і лягає на землю бурим шаром. Сухе, воно шарудить під ногами, а мокре темніє й блищить.

Чому під ним бідніє трава і мох

Листя червоного дуба гниє повільно. Чеська дослідниця Домініка Добриловська пояснила чому: воно погано вбирає воду, щільне й містить багато вуглецю відносно азоту. Українські ботаніки з Інституту ботаніки НАН України підтверджують: опад у насадженнях червоного дуба розкладається повільніше, ніж у наших природних листяних лісах, а шар підстилки товщий. Вони навіть попереджають, що в спеку така підстилка підвищує ризик пожеж.

Щоправда, не всі вимірювання бачать велику різницю. У литовському досліді за два роки листя червоного дуба втратило приблизно стільки ж маси, скільки в інших роботах втрачає листя дуба звичайного. А в польських лісах під червоним дубом шар підстилки був товщим, але не настільки, щоб різницю визнали статистично надійною.

Щільний килим листя стає фізичним бар'єром для насіння й сходів. Під густою кроною ще й мало світла. У результаті в насадженнях, де переважає червоний дуб, трави майже немає: за українськими даними, інші рослини вкривають там не більше 5% землі, а під густим трирічним самосівом трав'яного ярусу не було взагалі. Польські ботаніки описують, що в таких ділянках поступово зникають трави, мохи й наземні лишайники. Найдовше тримаються мохи, що утворюють високі подушки, і мохи біля основи стовбурів.

Ось як це виглядає в листопаді: листя червоного дуба вкриває мох, і лише де-не-де проглядають зелені плями.

А ось подушки моху на камені, які ми сфотографували в другій половині листопада. Такі щільні високі подушки — саме той тип моху, що найдовше витримує життя під листяним килимом, хоча ці конкретно росли не під дубом.

Чи інвазійний дуб червоний

Тут думки розходяться, і чесніше розповісти про обидві сторони.

• Європейський Союз. До загальноєвропейського списку інвазійних чужорідних видів дуб червоний не внесено.
• Польща. Офіційна оцінка ризиків за методикою Harmonia+PL 2018 року віднесла його до помірно інвазійних чужорідних видів. Польські ботаніки довели, що він зменшує кількість і чисельність місцевих рослин і пригнічує відновлення місцевих дерев.
• Литва. Дослідники встановили, що на бідніших ґрунтах він поширюється активніше за дуб звичайний, а в ґрунті під ним на третину менше мікроскопічних грибів, ніж під дубом звичайним.
• Україна. Ботаніки вважають його інвазійним видом. У квітні 2023 року Міндовкілля внесло дуб червоний до переліку 13 інвазійних дерев, заборонених для відтворення лісів, але вже в жовтні того ж року цей наказ скасували.

Лісівники відповідають, що в Україні інвазійність дуба червоного підтверджується насамперед на багатих і вологих ґрунтах, де він конкурує з дубом звичайним. А в бідних соснових лісах на піску, за їхніми даними, він місцевій флорі не загрожує. Жолуді важкі й розносять їх лише тварини, тож далеко від насаджень він поширюється повільно.

Які гриби ростуть під дубом червоним

Як і всі дуби, червоний утворює ектомікоризу: його коріння живе в парі з грибами. На батьківщині в нього свої партнери, а в Європі він знаходить нових серед місцевих грибів. Ось що показали дослідження з Польщі.

• Видів грибів-партнерів менше. Дослідники з Інституту дендрології Польської академії наук порівняли 35-річні дерева, посаджені поруч в однакових умовах. Під дубом звичайним загальна кількість видів мікоризних грибів була приблизно на 120% більшою, ніж під червоним, тобто більш ніж удвічі. Усі гриби, знайдені під червоним дубом, були місцевими, поширеними видами.
• Хто переважає на корінні. В іншому дослідженні червоний дуб порівнювали з північноамериканськими гікорі, що росли поруч. На корінні червоного дуба найчастіше траплялися непоказні гриби-томентели, що утворюють тонкі плівки на гнилій деревині й ґрунті, а також гриби з родини сироїжкових, тобто сироїжки й молочники. Склеродерми (несправжні дощовики) і павутинники були численними лише на корінні червоного дуба, а на гікорі ні. І тут усі знайдені гриби виявилися місцевими, європейськими.
• Які плодові тіла знаходили. У двох насадженнях червоного дуба віком 52 і 61 рік у дендропарку в центральній Польщі за 2007–2010 роки записали 40 видів грибів, з них 20 мікоризних. Серед них білий гриб, лисичка, сироїжка їстівна, сироїжка зелена велика, охряно-жовта й отруйна блювотна, мухомор червоніючий, неїстівний мухомор цитриновий, поплавок жовто-коричневий, отруйна свинуха тонка, лакарія лілова, павутинники. Для порівняння: у природному липово-грабовому лісі інші автори нарахували 67 видів грибів.

Важливе застереження: ділянки були маленькі, по 0,04 гектара, і поруч росли сосна, бук, граб і дуб звичайний. Гриб, що виріс у такому насадженні, міг жити в парі з будь-яким із цих дерев. Тож список показує, що в насадженнях червоного дуба такі гриби трапляються, але не доводить, що всі вони — його партнери.

А от про білий гриб дубовий саме під червоним дубом ми надійних даних не знайшли. Він живе з нашими дубами, буком, грабом, тож шукайте його там, де вони ростуть.

Що це означає для грибника

Чистий густий ліс червоного дуба з товстим шаром листя — не найкраще місце для походу по гриби. Трави там майже немає, підстилка товста, а грибів-партнерів у дерева менше. А от мішані ліси, де червоний дуб росте разом із сосною, дубом звичайним, грабом чи березою, можуть бути цілком грибними: там у грибів є з ким жити. Куди йти, якщо хочеться саме дубових грибів, розповідаємо в статті які гриби ростуть у дубовому лісі.

Наші листопадові фото показують ще одне: під щільним листям гриб легко пропустити. Якщо йдете в такий ліс пізньої осені, обережно розгортайте листя біля стовбурів і на краях моху. Що можна знайти в цей час, ми зібрали в статті які гриби збирати в листопаді.