MycoNote
Мухомор цитриновий (Amanita citrina)
Фото: George Chernilevsky · CC0 · джерело
Неїстівний

Мухомор цитриновийAmanita citrina

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Неїстівний
Сезон
Серп. — Жовт.
Гіменофор
Пластинчастий
Колір шапки
Жовтий
Розмір
Середній (5–15 см)
Запах
Редьковий
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Листяний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Серп. — Жовт.

Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Жовтий, Кремовий
  • Форма шапки: Опукла
  • Запах: Редьковий

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Серпень – жовтень

Опис

Мухомор цитриновий (Amanita citrina) — характерний "європейський" мухомор з блідо-жовтою, лимонно-цитриновою шапкою і виразним запахом сирої картоплі або редьки. У старій радянській літературі він іноді маркувався як умовно їстівний, але сучасні мікологи одностайно класифікують його як неїстівний через слабкі токсини (бупотенін і споріднені триптаміни) і той же неприємний запах, що знецінює будь-яку страву.

Основна причина побояти його — зовнішня схожість з блідою поганкою (Amanita phalloides), найсмертоноснішим грибом Європи. Колір шапки у обох — від кремового до жовтуватого, обидва мають кільце і вольву. Молода бліда поганка цілком може помилитись за "невинного" цитринового, і ця помилка летальна. Тому канон обережного грибника: жоден жовтий мухомор з кільцем у кошик не йде. Точка.

В Україні поширений у листяних і мішаних лісах: Карпати, Полісся, лісостеп. Мікоризний партнер дуба, бука, граба, рідше берези. Сезон серпень — жовтень. Часто росте групами по 3-10 плодових тіл у мшистих узліссях. Знахідка цитринового — це сигнал "тут можуть бути і амановити з амататоксинами" — оглядайтесь уважно і не дегустуйте нічого білого або жовтого з кільцем.

Шапка

Шапка 5-10 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична, з часом стає опукло-плоскою. Колір блідо-жовтий, лимонно-цитриновий, кремово-жовтий, у центрі ледь темніший. Поверхня гладенька, у вологу погоду ледь слизька. На шапці часто великі білуваті або сіруваті плівчасті латки — залишки загального покривала (вольви), які прилипли під час росту. Край шапки гладенький.

Гіменофор

Пластинчастий гіменофор — пластинки білі, вільні (не приросли до ніжки), помірно часті. Споровий порошок білий.

Ніжка

Ніжка 6-10 см заввишки, 1-1,5 см у товщину, циліндрична, з вираженою бульбоподібною основою (схожою на цибулину). Колір білий до жовтуватого. У верхній частині — біле плівчасте кільце. В основі — вольва у вигляді ободка на цибулині (а не мішечком, як у білого смердючого).

М'якоть

М'якуш білий до блідо-жовтого. На зрізі кольору не змінює. Запах виразний, з нотою сирої картоплі або редьки — діагностична ознака виду.

Запах

Виразний картопляно-редьковий, з нотою сирої картоплі, редьки або вологого підвалу. Розкривається при розтиранні м'якуша між пальцями. Найважливіша діагностична ознака виду.

Наукові синоніми (1)

Amanita mappa

Двійники

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Матеріали по темі

Часті запитання

Чи можна його їсти?

Ні. Сучасні мікологи класифікують як неїстівний через слабкі психоактивні сполуки (бупотенін) і неприємний запах сирої картоплі. У старій радянській літературі іноді маркувався як умовно їстівний — застаріла рекомендація, не варто на неї покладатись.

Чи має небезпечних двійників?

Так, найнебезпечніший — бліда поганка (Amanita phalloides), що смертельно отруйна (аматоксини). Обидві жовтуваті, з кільцем і вольвою. Принципові відмінності: у блідої поганки шапка з зеленкуватим або оливковим відтінком, у цитринового — чисто лимонно-жовтий. У блідої поганки немає запаху редьки (запах слабкий медовий), у цитринового — виразний картопляно-редьковий. Якщо є хоч найменший сумнів — НЕ беріть.

Що буде, якщо випадково з'їсти?

Власне цитринового — зазвичай нічого серйозного. Можуть бути слабка нудота, головокружіння. Симптоми минають за кілька годин. Але якщо плутаниця з блідою поганкою — летально! Тому при отруєнні "жовтим мухомором з кільцем" — швидка допомога, аналіз на аматоксини, моніторинг печінкових ферментів.

Чому в нього запах сирої картоплі?

Це природні леткі сполуки виду — гераніол і споріднені терпеноїди, що нагадують свіжо-нарізану картоплю. Це діагностична ознака для розрізнення з блідою поганкою (без запаху редьки) і мухомором пантерним (теж без редькового запаху). Розкривається при розтиранні м'якуша.

Де його шукати?

У листяних і мішаних лісах — переважно дубові, букові, грабові з домішкою берези. Любить вологі мшисті ділянки. Мікоризний партнер дуба і інших листяних дерев.

У яких регіонах України трапляється?

По всій лісовій і лісостеповій зоні: Карпати, Прикарпаття, Полісся, лісостеп. У степу — у заплавних дібровах. Один з найпоширеніших мухоморів у наших лісах.

Коли його шукати?

Серпень — жовтень, з піком у вересні. Сезон збігається з основним грибним, тож зустрічається часто.

З якими їстівними грибами його плутають?

Найчастіше з мухомором цезаревим (Amanita caesarea) — їстівним, але цей в Україні дуже рідкісний (Червона книга), і має яскраво-помаранчеву шапку і жовту ніжку без вольви на цибулині. Та з молодими печерицями — у яких пластинки рожеві (а не білі) і вольви немає. Принципова небезпека ж — бліда поганка (див. відповідь вище).

Мухомор цитриновий їстівний чи отруйний?
Мухомор цитриновий — неїстівний. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Мухомор цитриновий: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у мухомора цитринового — пластинчастий.
Яка шапка у мухомора цитринового?
Шапка 5-10 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична, з часом стає опукло-плоскою. Колір блідо-жовтий, лимонно-цитриновий, кремово-жовтий, у центрі ледь темніший. Поверхня гладенька, у вологу погоду ледь слизька.
Яка ніжка у мухомора цитринового?
Ніжка 6-10 см заввишки, 1-1,5 см у товщину, циліндрична, з вираженою бульбоподібною основою (схожою на цибулину). Колір білий до жовтуватого. У верхній частині — біле плівчасте кільце.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine