MycoNote
Сироїжка зелена велика (Russula aeruginea)
Фото: James Lindsey · CC BY-SA 4.0 · джерело
Їстівний

Сироїжка зелена великаRussula aeruginea

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Їстівний
Сезон
Лип. — Жовт.
Гіменофор
Пластинчастий
Колір шапки
Оливковий
Розмір
Середній (5–15 см)
Запах
Приємний
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Листяний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Лип. — Жовт.

Активні місяці: Липень, Серпень, Вересень, Жовтень.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Оливковий
  • Форма шапки: Угнута
  • Запах: Приємний

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Липень – жовтень

Опис

Сироїжка зелена велика (Russula aeruginea, синоніми — R. graminicolor) — поширена їстівна сироїжка березових і мішаних лісів з характерною сіро-зеленою або трав'янисто-зеленою шапкою. Латинський епітет aeruginea означає "мідно-зеленувата, ярь-зелена" (від aerugo — "мідь зелена, патина") — точно передає колір. Шапка 5-10 см у діаметрі, у молодого опукла, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром, сіро-зелена, трав'янисто-зелена, оливково-зелена, у центрі — насиченіша, до краю — світліша.

Їстівна, з помірно доброю кулінарною якістю — м'якуш ніжний, з м'яким смаком без гіркоти, після відварювання чудово підходить для смаження, маринування, у супи. У народі збирається не дуже активно через нечасту зустрічальність і неяскраве забарвлення (зливається з травою і мохом), але реально цінний як один з "зелених" видів, які доповнюють кошик.

Головне — впевнено відрізняти від смертельно отруйної бледої поганки (Amanita phalloides), яка у молодому стані має зеленувату оливкову шапку, дуже схожу за загальним кольором. Принципові відмінності: Russula aeruginea — БЕЗ кільця на ніжці, БЕЗ вольви біля основи Бліда поганка — З кільцем і ВОЛЬВОЮ-мішечком біля основи ніжки (часто схована у ґрунті — обов'язково розкопати) Спор-порошок Russula — БІЛИЙ до кремового, бледої поганки — теж білий, тому це НЕ діагностика М'якуш Russula ламкий, як крихка тісто-смажка; бледої поганки — пружний, як шкіра Запах Russula нейтральний-фруктовий; бледої поганки — солодкаво-нудотний

Залізне правило: завжди викопуйте всі гриби з-під підстилки разом з основою ніжки перед збором. Якщо є вольва-мішечок — це не сироїжка!

Діагностичні риси Russula aeruginea: (1) сіро-зелене забарвлення шапки з оливковим тоном; (2) шкірочка легко знімається до 2/3 шапки; (3) спор-порошок кремово-білий до блідо-охряного; (4) смак м'який без гіркоти (тест на язик); (5) запах слабко-фруктовий; (6) росте під березою і у мішаних лісах.

В Україні Russula aeruginea звичайна у березових і мішаних лісах: Карпати, Прикарпаття, Полісся, лісостеп. Мікоризний партнер берези. Сезон липень — жовтень.

Шапка

Шапка 5-10 см у діаметрі, у молодого опукла з підвернутим краєм, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка гладенька, у вологу погоду слизька, у суху — суха матова, легко знімається на 2/3 шапки до центру. Колір сіро-зелений, трав'янисто-зелений, оливково-зелений, у центрі — насиченіший до темно-зеленого, до краю — світліший з вицвітанням до сіруватого. Край у дозрілих з тонкими радіальними рубчиками.

Гіменофор

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли або вільні від ніжки, середньо часті, тонкі, ламкі. Колір спочатку білі, з віком — кремові з блідим охряним відтінком. Споровий порошок кремово-білий до блідо-охряного.

Ніжка

Ніжка 4-8 см заввишки, 1-2 см у товщину, щільна, циліндрична, у старого з порожниною всередині. Колір білий до кремово-білого, без виражених плям. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми зморшками. Без кільця, без вольви — діагностично-відрізняюча риса від бледої поганки.

М'якоть

М'якуш щільний, ламкий, білий, на зрізі — кольору не змінює або повільно жовтіє. Запах слабкий приємний фруктово-грибний, смак м'який, без гіркоти і їдкості (тест на язик).

Запах

Слабкий приємний фруктово-грибний, без різких особливостей.

Двійники

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Часті запитання

Як її точно відрізнити від смертельно отруйної бледої поганки?

ОБОВ'ЯЗКОВЕ ПРАВИЛО — викопати весь гриб з-під підстилки, аж до основи ніжки. (1) Бліда поганка — З ВОЛЬВОЮ-мішечком біля основи ніжки (часто схована у ґрунті); (2) З КІЛЬЦЕМ на верхній частині ніжки; (3) М'якуш пружний, як шкіра; (4) Запах солодкаво-нудотний у дорослих. Russula aeruginea — БЕЗ вольви, БЕЗ кільця, м'якуш ламкий-крихкий, запах нейтральний-фруктовий. Якщо є хоч натяк на мішечок або кільце — НЕ БЕРІТЬ, навіть якщо колір ідентичний.

Як її готувати?

Короткий відвар 5-10 хв для початківців, потім — смажити з цибулею, у супи, маринувати. Кулінарна цінність помірна — у мікс з більш ароматними грибами добре заходить. Маринувати — нормально, тримає форму. Сушити — посередньо, аромат середній.

Чи має інших небезпечних двійників?

Окрім Amanita phalloides — Amanita citrina (мухомор лимонно-жовтий), у нього зелено-жовта шапка, кільце і вольва, неїстівний (не отруйний, але неприємний). Tricholoma equestre (рядовка жовто-зелена) — жовтіше-зелена, без кільця, з нефропатичним ризиком при хронічному вживанні. Russula virescens (зелена сироїжка) — теж зелена, але з характерною лускато-зеркальною шапкою.

Де її шукати?

Переважно у березових і мішаних лісах (береза-сосна, береза-ялина) на лісовій підстилці серед моху і трави. Любить слабо-кислі і нейтральні ґрунти.

У яких регіонах України трапляється?

Звичайна по всій лісовій зоні: Карпати, Прикарпаття, Полісся, лісостеп. У степу — у березових лісосмугах і байрачних лісах.

Коли її шукати?

Липень — жовтень, з піком у серпні-вересні.

З якими сироїжками її плутають?

З R. virescens (зелена сироїжка) — їстівна, але з лускато-розтрісканою "мармуровою" шкірочкою шапки (R. aeruginea — гладенька); вища кулінарна якість у R. virescens. З R. cyanoxantha (синьо-жовта) — фіолетово-зелена з фіолетовим відтінком.

Сироїжка зелена велика їстівна чи отруйна?
Сироїжка зелена велика — їстівна. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Сироїжка зелена велика: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у сироїжки зеленої великої — пластинчастий.
Яка шапка у сироїжки зеленої великої?
Шапка 5-10 см у діаметрі, у молодого опукла з підвернутим краєм, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка гладенька, у вологу погоду слизька, у суху — суха матова, легко знімається на 2/3 шапки до центру.
Яка ніжка у сироїжки зеленої великої?
Ніжка 4-8 см заввишки, 1-2 см у товщину, щільна, циліндрична, у старого з порожниною всередині. Колір білий до кремово-білого, без виражених плям. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми зморшками.
Який запах і смак у сироїжки зеленої великої?
Слабкий приємний фруктово-грибний, без різких особливостей. Смак: м'який.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine