MycoNote
Сироїжка коричневолілова (Russula brunneoviolacea)
Фото: James Lindsey · CC BY-SA 4.0 · джерело
Їстівний

Сироїжка коричневоліловаRussula brunneoviolacea

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Їстівний
Сезон
Серп. — Жовт.
Гіменофор
Пластинчастий
Колір шапки
Фіолетовий
Розмір
Малий (до 5 см)
Запах
Приємний
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Листяний ліс

Коли з'являється?

Серп. — Жовт.

Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Фіолетовий, Коричневий
  • Форма шапки: Угнута
  • Запах: Приємний

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Серпень – жовтень

Опис

Сироїжка коричнево-лілова (Russula brunneoviolacea) — нечаста, але характерна їстівна сироїжка з виразним поєднанням коричневого і лілово-фіолетового тонів на шапці. Латинський епітет brunneoviolacea буквально означає "коричнево-фіолетова" — точно передає кольорову гаму: молоді плодові тіла темно-фіолетові у центрі, до краю — каштаново-коричневі, з характерним переходом тонів. Шапка 3-8 см у діаметрі, у молодого опукла, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром.

Їстівна, з помірною кулінарною якістю — м'якуш ніжний, з м'яким горіховим смаком, без гіркоти. У народі рідко збирається через дрібний розмір, нечасту зустрічальність і непомітне забарвлення у листяній підстилці. У літературі позначається як "їстівна 3-ї категорії" — нормальний "наповнювач" у мікс з більш ароматними грибами.

Діагностичні риси Russula brunneoviolacea: Характерне поєднання фіолетового центру і коричневого краю шапки Шкірочка легко знімається на 2/3 шапки Спор-порошок жовто-охряний (відрізняє від білого у близьких видах) Смак м'який без гіркоти (тест на язик) Запах слабко-фруктовий Росте у листяних лісах (дуб, бук) — мікоризний партнер дуба

Головне — впевнено розрізняти їдкі і неїдкі фіолетово-каштанові сироїжки. R. queletii (Кьолетова) — теж фіолетова, але виразно пекуче-їдка; R. integra (бездоганна) — більша, у ялиново-букових лісах, з білим спор-порошком; R. badia (каштанова) — пекуче-їдка, з виразним запахом кедрового дерева. Принципова перевірка через куштування — тест на язик за 30 секунд.

Другий ризик — у листяному лісі можна сплутати з молодими отруйними павутинниками (Cortinarius spp.), які теж бувають фіолетово-каштанові. Принципова відмінність — спор-порошок R. brunneoviolacea жовто-охряний, павутинників — рудо-іржавий, плюс у молодих павутинників павутиниста плівка-cortina на ніжці.

В Україні Russula brunneoviolacea — нечаста, переважно у дубових і букових лісах: Карпати, Прикарпаття, Захід Поділля, частково Полісся. Сезон серпень — жовтень.

Шапка

Шапка 3-8 см у діаметрі, у молодого опукла з підвернутим краєм, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка гладенька, у вологу погоду злегка слизька, у суху — суха матова, знімається на 2/3 шапки до центру. Колір темно-фіолетовий до фіолетово-чорнуватого у центрі, з характерним переходом до каштаново-коричневого і охряного на краю. Край у дозрілих з тонкими радіальними рубчиками.

Гіменофор

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли або вільні від ніжки, середньо часті, тонкі, ламкі. Колір спочатку білуваті, з віком — кремово-охряно-жовтуваті через дозрілий спор-порошок. Споровий порошок жовто-охряний — діагностична риса (відрізняє від білого у R. vesca та інших).

Ніжка

Ніжка 3-7 см заввишки, 0,8-2 см у товщину, щільна, циліндрична, у старого з порожниною всередині. Колір білуватий, у нижній частині часто з ледь-рожевим або охряним відтінком, у старих — з буро-охряними плямами. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми зморшками. Без кільця.

М'якоть

М'якуш щільний, ламкий, білий, на зрізі повільно жовтіє. Запах слабкий приємний фруктово-грибний, смак м'який, солодкувато-горіховий, без гіркоти або їдкості.

Запах

Слабкий приємний фруктово-грибний, нейтральний.

Двійники

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Часті запитання

Як її відрізнити від їдких фіолетово-коричневих сироїжок?

Принципова перевірка — куштування. Маленький шматочок (1-2 мм) краю пластинок на язик 30 сек: R. brunneoviolacea — м'яко-солодкувата без печіння; R. queletii, R. badiaвиразно пекуче-їдкі, дають сильне печіння за 5-10 сек. Друга перевірка: колір шапки R. brunneoviolacea — з характерним переходом від фіолетового центру до коричневого краю; у R. queletii — рівномірно фіолетово-винна, у R. badia — каштаново-фіолетова з кедровим запахом.

Чи може сплутатися з павутинниками?

Так, у листяному лісі можна сплутати з молодими Cortinarius variicolor і C. balteatus (фіолетово-каштанові). Принципова перевірка через спор-принт: R. brunneoviolacea — жовто-охряний, павутинники — рудо-іржавий. У молодих павутинників — павутиниста плівка-cortina між краєм шапки і ніжкою. У сумніві — пройдіть повз: рідкісну сироїжку не варто збирати з ризиком сплутати з павутинником.

Як її готувати?

Без обов'язкового відварювання (свіжа без гіркоти). Смажити з цибулею, у супи, маринувати. Кулінарна цінність помірна — у мікс з більш ароматними грибами добре заходить. Маринувати — нормально, тримає форму.

Де її шукати?

У дубових і букових лісах на лісовій підстилці серед моху і трави. Любить нейтральні і слабо-лужні ґрунти, часто на вапняках і карбонатах. Зустрічається поодиноко або групами по 2-5 плодових тіл.

У яких регіонах України трапляється?

Переважно у Карпатах, Прикарпатті, на заході Поділля — у букових і дубових лісах. Рідше у Поліссі.

Коли її шукати?

Серпень — жовтень, з піком у вересні. Любить теплу осінь.

З якими грибами її плутають?

З R. queletii (їдка) — пекуча, фіолетово-винна без переходу до коричневого. З R. integra (бездоганна) — більша, у ялиново-букових лісах, з білим спор-порошком. З R. cyanoxantha (синьо-жовта) — фіолетово-зеленувата з пружними пластинками. З молодими Cortinarius variicolor — рудо-іржавий спор-порошок.

Сироїжка коричневолілова їстівна чи отруйна?
Сироїжка коричневолілова — їстівна. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Сироїжка коричневолілова: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у сироїжки коричневоліловою — пластинчастий.
Яка шапка у сироїжки коричневоліловою?
Шапка 3-8 см у діаметрі, у молодого опукла з підвернутим краєм, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка гладенька, у вологу погоду злегка слизька, у суху — суха матова, знімається на 2/3 шапки до центру.
Яка ніжка у сироїжки коричневоліловою?
Ніжка 3-7 см заввишки, 0,8-2 см у товщину, щільна, циліндрична, у старого з порожниною всередині. Колір білуватий, у нижній частині часто з ледь-рожевим або охряним відтінком, у старих — з буро-охряними плямами.
Який запах і смак у сироїжки коричневоліловою?
Слабкий приємний фруктово-грибний, нейтральний. Смак: м'який.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine