MycoNote
Сироїжка блювотна (Russula emetica)
Фото: Piotr J · CC BY-SA 4.0 · джерело
Отруйний

Сироїжка блювотнаRussula emetica

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Отруйний
Сезон
Лип. — Жовт.
Гіменофор
Пластинчастий
Колір шапки
Червоний
Розмір
Малий (до 5 см)
Запах
Приємний
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Хвойний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Лип. — Жовт.

Активні місяці: Липень, Серпень, Вересень, Жовтень.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Червоний
  • Форма шапки: Опукла
  • Запах: Приємний, Без запаху

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Липень – жовтень

Опис

Сироїжка блювотна (Russula emetica) — найвідоміша отруйна сироїжка Європи, чия назва (і латинська emetica — "блювотна", і українська) прямо вказує на головну симптоматику: через 30 хв — 2 години після з'їдання — раптове сильне блювання і пронос. Шапка 3-10 см у діаметрі, виразно яскраво-червона, кров'яно-червона, малинова, з блискучою шкірочкою, у вологу погоду слизька, у суху — суха матова. Молоді — особливо насичено-червоні; у старих — вицвітає до рожевого з блідими плямами.

Серйозно отруйна — викликає тяжкий гастроентерит: сильна нудота, повторне блювання, водянистий пронос, переймисті болі у животі. Симптоми починаються швидко (30 хв-2 год) після з'їдання сирого або погано звареного гриба. Симптоматика триває 6-24 години, без серйозних системних ускладнень у здорових дорослих, але зневоднення може бути значним, особливо у дітей і людей похилого віку. Смертельних випадків звичайно немає при адекватній регідратації, але описані смерті серед старих людей через ускладнення.

Головний токсин — термолабільні сесквітерпени (зокрема руссулін і споріднені сполуки). Часткова інактивація при тривалому відварюванні: у деяких традиціях гриб після 30-хв відварювання з триразовою зміною води використовують для соління (у Скандинавії, частково у Польщі), але сучасна рекомендація — НЕ ЇСТИ ні в якій формі, бо: (1) кулінарна цінність нульова, (2) ризик неповного обеззараження, (3) є багато справді безпечних червоних грибів.

Головне правило сироїжкаря через цей вид: їдкі/палюче-гострі сироїжки — НЕ ЇСТИ. Куштування на язик — головна перевірка. R. emetica у сирому стані виразно палюче-гірко-їдка, навіть маленький шматочок викликає сильне печіння у роті за кілька секунд. Це і є застережний сигнал.

Діагностичні риси Russula emetica: (1) яскраво-червона шапка з блискучою шкірочкою; (2) шкірочка ЛЕГКО знімається повністю (до самого центру!); (3) виразно палюче-їдкий смак сирого м'якуша; (4) запах слабко-фруктовий, у дозрілих неприємний; (5) росте у хвойних лісах (сосна, ялина), переважно на сфагнумі і вологих ґрунтах.

В Україні Russula emetica звичайна у соснових і ялинових лісах: Карпати, Прикарпаття, Полісся. Мікоризний партнер сосни і ялини. Сезон липень — жовтень.

Шапка

Шапка 3-10 см у діаметрі, у молодого напівсферична, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка гладенька, блискуча, у вологу погоду виразно слизька, у суху — суха матова. Шкірочка ЛЕГКО знімається ПОВНІСТЮ до самого центру — це діагностична риса. Колір яскраво-червоний, кров'яно-червоний, малиновий, у центрі — насиченіший, у дозрілих — вицвітає до рожевого з блідими плямами. Край у дозрілих — з тонкими радіальними борознами.

Гіменофор

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли або вільні від ніжки, часті, тонкі, м'ясисті. Колір білі до кремово-білих, з віком — кремові. Споровий порошок білий — діагностична риса.

Ніжка

Ніжка 4-8 см заввишки, 1-2,5 см у товщину, щільна, м'ясиста, циліндрична, у старого з порожниною всередині. Колір чисто-білий, у нижній частині часто з ледь-рожевим відтінком. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми зморшками. Без кільця.

М'якоть

М'якуш щільний, ламкий, білий, на зрізі — кольору не змінює. Запах слабкий фруктово-кокосовий у молодих, у дозрілих — слабкий неприємний, смак виразно палюче-їдко-гіркий: маленький шматочок (1-2 мм) на язик дає сильне печіння за 5-10 секунд — це діагностичний тест, що рятує від отруєння. Виплюнути одразу, не ковтати.

Запах

Слабкий фруктово-кокосовий у молодих, у дозрілих — нейтральний або злегка неприємний.

Двійники

Як не сплутати — детальні порівняння

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Матеріали по темі

Часті запитання

Як її точно впізнати, щоб уникати?

П'ять ознак. (1) Яскраво-червона блискуча шапка (3-10 см). (2) Шкірочка ЛЕГКО знімається до самого центру — це характерно. (3) Білі пластинки і чисто-біла ніжка. (4) Виразно палюче-їдкий смак сирого м'якуша (тест на язик — пече за 5 сек). (5) Росте у хвойних лісах (сосна, ялина), часто на сфагнумі.

Скільки треба з'їсти, щоб отруїтись?

Достатньо 30-50 г сирого або погано звареного гриба для розвитку гастроентериту у дорослого. У дітей — менше. Тривале відварювання частково нейтралізує, але повна безпека не гарантована. Не існує "безпечної дози" — гриб не призначений для їжі.

Що робити, якщо помилково з'їв?

Швидка допомога — 103. При повторному блюванні — пийте сольові розчини маленькими ковтками. Зберегти зразок гриба (свіжий або з блювотних мас). У лікарні — внутрішньовенна регідратація, контроль електролітів. Не пийте лоперамід або молоко! Активоване вугілля у перші 1-2 год — допомагає, якщо немає інтенсивного блювання.

Як вона відрізняється від їстівних червоних сироїжок?

Принципова перевірка — куштування. Маленький шматочок (1-2 мм) краю пластинок на язик, 30 сек: їдко-палюче — НЕ ЇСТИ (R. emetica і родичі), м'яко-солодкувате — їстівне (R. vesca, R. cyanoxantha, R. virescens). Друга — habitat: R. emetica у хвойних на вологих ґрунтах; багато їстівних червоних — у листяних. Третя — смак сирого: R. emetica дає сильне печіння у роті за секунди.

Чи можна її готувати після відварювання?

У старих традиціях (Скандинавія, частково Польща) — після 30-хв відварювання зі зміною води використовується для соління. Сучасна рекомендація — НЕ ЇСТИ ні в якій формі, бо: (1) кулінарна цінність нульова, (2) ризик неповного обеззараження, (3) є багато справді безпечних грибів. Жодного сенсу ризикувати.

Де її можна зустріти?

У соснових і ялинових лісах, на лісовій підстилці серед моху, часто на сфагнових подушках у вологих ділянках. На кислих ґрунтах. Часто росте групами по 3-10 плодових тіл.

У яких регіонах України трапляється?

Звичайна у лісовій зоні з хвойними породами: Карпати, Прикарпаття, Полісся, частково лісостеп.

Коли її можна зустріти?

Липень — жовтень, з піком у серпні-вересні.

На які сироїжки вона схожа?

На багатьох червоних сироїжок: R. paludosa (болотяна, їстівна) — більша, з оранжево-червоною шапкою і м'яким смаком; R. fragilis (крихка, теж їдка) — дрібніша; R. queletii (Кьолетова, їдка) — фіолетово-винна. Серед усіх червоних — головна перевірка через смак: палюче-їдко — отруйна, м'яке солодкувате — їстівна.

Сироїжка блювотна їстівна чи отруйна?
Сироїжка блювотна — отруйна. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Сироїжка блювотна: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у сироїжки блювотної — пластинчастий.
Яка шапка у сироїжки блювотної?
Шапка 3-10 см у діаметрі, у молодого напівсферична, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка гладенька, блискуча, у вологу погоду виразно слизька, у суху — суха матова.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine