Сироїжки в червні, перша масова хвиля

Сироїжки часто недооцінюють: надто вже вони звичні й строкаті. А дарма, бо саме сироїжка нерідко першою трапляється під час червневої вилазки й рятує кошик, коли благородні гриби ще не пішли. Це одні з найпоширеніших літніх грибів наших лісів.

Розберемо, коли сироїжки з'являються в червні, де їх шукати й, найголовніше, як відрізнити приємні на смак види від гострих і пекучих.

Коли й де ростуть сироїжки в червні

Сироїжки з'являються рано й ростуть чи не в усіх типах лісу. Уже після перших теплих червневих дощів їхні різнобарвні шапки трапляються буквально на кожному кроці.

Їхня велика перевага, невибагливість. Сироїжку можна знайти і в листяному, і в мішаному, і в хвойному лісі, на узліссях, у траві, серед моху. Саме тому вона так часто стає першою здобиччю початківця.

Колір шапки в сироїжок надзвичайно мінливий: зелений, червоний, бурий, жовтий, фіолетовий. Орієнтуватися лише на нього не можна, бо різні види фарбуються по-різному, а до того ж дощ часто змиває забарвлення.

Як упізнати сироїжку

Попри строкатість, сироїжку легко впізнати за спільними родовими ознаками.

• Пластинки. Білі чи кремові, крихкі, ламаються від дотику.
• Ніжка. Біла, рівна, циліндрична, без кільця й без потовщення-бульби біля основи.
• М'якоть. Дуже крихка, легко кришиться, у молодого гриба щільніша.
• Шапка. Часто з тонкою шкіркою, що по краю знімається смужками.

Дуже важлива деталь, відсутність бульби з мішечком біля основи ніжки. Саме така бульба головна ознака смертельно отруйних мухоморів, тож кожну сироїжку варто діставати з ґрунту цілою й оглядати низ ніжки.

Які сироїжки їстівні, а які пекучі

Серед сироїжок немає смертельно отруйних, та частина видів неїстівна через різкий пекучий смак. Такі гриби псують страву гіркотою, тож їх обминають.

Коли ви вже впевнені, що це сироїжка, а не молода бліда поганка (немає кільця й мішечка біля основи), розрізнити допоможе проста перевірка: відламайте крихітний шматочок м'якоті чи краю пластинок і торкніться язиком, не ковтаючи, а тоді сплюньте й прополощіть рот.

• М'який, горіховий чи нейтральний смак означає їстівний вид. До таких належать, наприклад, сироїжка синьо-зелена та сироїжка золотиста.
• Різко пекучий, перцевий смак на язику видає неїстівний вид. Такий гриб брати не варто.

Орієнтиром служить і колір: яскраво-червоні сироїжки з блискучою шапкою частіше бувають гострими, а зеленкуваті, синюваті й жовті, навпаки, переважно м'які на смак. Та надійніша все ж перевірка смаком.

Поради зі збору й перенесення

Сироїжка має один недолік, надзвичайну крихкість. У кошику вона легко ламається, тож донести її цілою буває непросто.

• Беріть молоді гриби. У них м'якоть щільніша й менше кришиться, ніж у старих.
• Кладіть сироїжки зверху. Не засипайте їх важчими болетами, інакше до дому доїде потовчена маса.
• Не зволікайте з обробкою. Сироїжки швидко псуються, тож переробляти їх найкраще того ж дня.

Червневі сироїжки добре йдуть на смаженю й засолювання. А коли саме вирушати по них, підкаже грибний радар: найкраще за кілька днів після теплого дощу.