Як відрізнити гігрофор дібровний від павутинника помаранчево-червоного отруйного
Гігрофор дібровний і Павутинник помаранчево-червоний отруйний зовні схожі, тому їх легко сплутати — але гігрофор дібровний їстівний, а павутинник помаранчево-червоний отруйний смертельно отруйний. Головна зовнішня відмінність — кільце (покривало): у гігрофора дібровного — кільця немає, у павутинника помаранчево-червоного отруйного — залишки кільця. Гриби також різняться за такими ознаками: поверхня шапки, запах. За найменшого сумніву гриб краще не брати.
Не впевнені? Визначити за фотоОзнаки поруч
| Характеристика | Гігрофор дібровний | Павутинник помаранчево-червоний отруйний |
|---|---|---|
| Клас їстівності | Гігрофор дібровний: Їстівний | Павутинник помаранчево-червоний отруйний: Смертельно отруйний |
| Сезон | Гігрофор дібровний: Осінь | Павутинник помаранчево-червоний отруйний: Літо, Осінь |
| Призначення | Гігрофор дібровний: Свіже приготування, Сушення, Маринування, Засолення | Павутинник помаранчево-червоний отруйний: Не вживають |
| Поверхня шапки | Гігрофор дібровний: Гладка | Павутинник помаранчево-червоний отруйний: Бархатиста |
| Смак | Гігрофор дібровний: М'який | Павутинник помаранчево-червоний отруйний: Невідомий |
| Запах | Гігрофор дібровний: Борошнистий | Павутинник помаранчево-червоний отруйний: Без запаху |
| Кільце (покривало) | Гігрофор дібровний: Кільця немає | Павутинник помаранчево-червоний отруйний: Залишки кільця |
| Дерева-партнери | Гігрофор дібровний: Дуб | Павутинник помаранчево-червоний отруйний: Дуб, Бук, Граб, Сосна |
Однакові в обох: розмір, колір шапки, форма шапки, зміна м'якоті, гіменофор, ніжка, субстрат, тип живлення, як росте.
СМЕРТЕЛЬНО ОТРУЙНИЙ
Вживання може спричинити смерть. Не збирайте і не куштуйте.
Містить орелланін, а також споріднені сполуки орелін і орелінін. Орелланін — нефротоксин, що руйнує клітини проксимальних канальців нирок через окислювальний стрес. Накопичується у нирках і повільно дає симптоми.
Унікальна особливість — рекордна затримка симптомів: за оглядом 90 описаних отруєнь (Danel та ін., 2001), розлад травлення з'являвся зазвичай на третій день, ознаки ураження нирок — на восьмий-дев'ятий, інколи лише через два-три тижні. Через цю затримку: людина не пов'язує погіршення стану з грибом, з'їденим тиждень тому, кошикування на даний момент можуть включати кілька з'їдених порцій, медична допомога приходить пізно — коли нирки уже значно пошкоджені, активоване вугілля і промивання шлунка вже неефективні.
Фази клініки:
Фаза 1 (через кілька днів, у середньому на третій день): спрага, сухість у роті, головний біль, нудота, біль у попереку (нирках), легкий гастроентерит. Часто симптоми списують на застуду або харчове отруєння.
Фаза 2 (у середньому з восьмого-дев'ятого дня, інколи пізніше): олігурія (зменшення сечовипускання), а потім анурія (повна відсутність). Підвищення креатиніну і сечовини у крові, гіперкаліємія. Це фаза розвинутої гострої ниркової недостатності.
Фаза 3 (наступні тижні): або відновлення функції нирок (часткове, з рубцюванням), або переход у хронічну ниркову недостатність з необхідністю пожиттєвого гемодіалізу або трансплантації нирки.
Смертельні випадки описані (рідко), але частіше наслідок — хронічна ниркова недостатність: за оглядом Danel та ін. (2001), вона розвивалась приблизно в половині випадків.
Лікування: антидоту специфічного НЕМАЄ. Симптоматичне: гемодіаліз для виведення токсинів і підтримки нирок, інфузійна терапія, корекція електролітів, у важких випадках — трансплантація нирки. Ефективність лікування критично залежить від раннього виявлення — що раніше лікарі почнуть стежити за нирками, то вчасніше підключать підтримувальне лікування й діаліз. Специфічного лікування, яке доведено обмежує ураження, немає.
Профілактика: жоден помаранчево-рудуватий пластинчастий гриб з павутинистою кортиною — у кошик. ЖОДНИХ ВИНЯТКІВ. Кулінарної цінності він не має, а його вже плутали з їстівними грибами, зокрема з лисичкою й опеньком осіннім. Лисичка має складки замість пластинок, опеньок осінній має кільце і світліші пластинки.
При підозрі на отруєння — негайно викликайте швидку: 103
Коли і де трапляються разом
Спільні місця: листяний ліс, мішаний ліс.
Гігрофор дібровний
Павутинник помаранчево-червоний отруйний
Як виглядають
Шапка, Гіменофор, Ніжка, М'якоть, Запах
Шапка
Гігрофор дібровний
Шапка 4-10 см, спочатку напівсферична, потім розпростерто-опукла з широким горбком. Колір помаранчево-червонуватий, цегляно-жовтогарячий, у центрі темніший. Поверхня суха або в вологу погоду злегка слизька, гладка. Краї тонкі, у дозрілих часто розірвані.
Павутинник помаранчево-червоний отруйний
Шапка 4-7 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до конічно-опуклої, з часом стає опуклою до плоскої з низьким горбочком. Колір помаранчево-червоний, жовтогарячий, рудувато-помаранчевий, у центрі темніший, край світліший. Поверхня бархатисто-сухувата, мікроскопічно лускувата, не слизька. Край шапки тонкий, у молодого з тонкими радіальними волокнами.
Гіменофор
Гігрофор дібровний
Пластинчастий гіменофор. Пластинки рідкі, товсті, низхідні на ніжку (типова ознака роду Hygrophorus). Спочатку білі або кремові, з віком набувають жовтуватого або рожевуватого відтінку. Споровий порошок білий.
Павутинник помаранчево-червоний отруйний
Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли до ніжки, рідкі, широкі. У молодого — рудувато-помаранчеві, з часом темніють до іржаво-бурих через дозрілий споровий порошок. Споровий порошок іржаво-бурий — діагностична риса роду Cortinarius. У молодого пластинки прикриті павутинистим частковим покривалом (кортиною).
Ніжка
Гігрофор дібровний
Ніжка 4-8 см заввишки, 1-2 см у товщину, циліндрична, до основи злегка звужена. Колір білий або кремовий, у верхній частині з рожевуватим відтінком. Поверхня суха, з дрібним білим борошнистим нальотом у верхній частині. Кільця немає.
Павутинник помаранчево-червоний отруйний
Ніжка 4-9 см заввишки, 0,7-1,5 см у товщину, циліндрична, довга, відносно тонка, часто з потовщенням донизу. Колір жовто-помаранчевий до жовтого, у нижній частині світліший. Поверхня з тонкими повздовжніми волокнами. На ніжці залишок павутинистої кортини у вигляді тонкого пояска з іржаво-бурими спорами, що осіли на залишку покривала.
М'якоть
Гігрофор дібровний
м'якуш білий, щільний, у центрі шапки товстий. На зрізі кольору не змінює. Текстура пружна, не водяниста — хороша для готування.
Павутинник помаранчево-червоний отруйний
М'якуш щільний, помаранчево-жовтий до бурувато-жовтого. На зрізі кольору не змінює. Запах слабкий, нейтральний, у частини популяцій — з ноткою редьки. Смак мʼякий, не виражений (НЕ дегустувати — навіть мала кількість токсинів небезпечна).
Запах
Гігрофор дібровний
Виразний борошнистий запах — діагностична ознака. Смак м'який, приємно-грибний, з ледь відчутним свіжо-борошнистим відтінком.
Павутинник помаранчево-червоний отруйний
Слабкий, майже нейтральний, часом з ноткою редьки. Запах НЕ є застережним сигналом: гриб пахне майже нейтрально, і це робить його ще підступнішим.
Схожі порівняння
Джерела · 8
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine
- [7]First Nature: Hygrophorus nemoreus, Oak Woodwax
- [8]First Nature: Cortinarius orellanus, Fool's Webcap