Як відрізнити вольваріеллу гарну від мухомора білого смердючого
Вольваріелла гарна і Мухомор білий смердючий зовні схожі, тому їх легко сплутати — але вольваріелла гарна умовно їстівна, а мухомор білий смердючий смертельно отруйний. Головна зовнішня відмінність — кільце (покривало): у вольваріелли гарної — кільця немає, у мухомора білого смердючого — кільце є. Гриби також різняться за такими ознаками: ніжка, запах. За найменшого сумніву гриб краще не брати.
Не впевнені? Визначити за фотоОзнаки поруч
| Характеристика | Вольваріелла гарна | Мухомор білий смердючий |
|---|---|---|
| Клас їстівності | Вольваріелла гарна: Умовно їстівний | Мухомор білий смердючий: Смертельно отруйний |
| Призначення | Вольваріелла гарна: Свіже приготування | Мухомор білий смердючий: Не вживають |
| Колір шапки | Вольваріелла гарна: Білий, Сірий, Коричневий | Мухомор білий смердючий: Білий, Кремовий |
| Форма шапки | Вольваріелла гарна: Опукла | Мухомор білий смердючий: Опукла, Горбиста |
| Поверхня шапки | Вольваріелла гарна: Гладка, Слизька | Мухомор білий смердючий: Гладка |
| Смак | Вольваріелла гарна: М'який | Мухомор білий смердючий: Невідомий |
| Запах | Вольваріелла гарна: Без запаху, Редьковий | Мухомор білий смердючий: Хімічний, Неприємний |
| Ніжка | Вольваріелла гарна: Центральна | Мухомор білий смердючий: Бульбоподібна |
| Кільце (покривало) | Вольваріелла гарна: Кільця немає | Мухомор білий смердючий: Кільце є |
| Тип живлення | Вольваріелла гарна: Сапротроф | Мухомор білий смердючий: Мікоризоутворювач |
| Дерева-партнери | Вольваріелла гарна: — | Мухомор білий смердючий: Ялина, Сосна, Береза |
| Як росте | Вольваріелла гарна: Поодинці, Групою | Мухомор білий смердючий: Поодинці |
Однакові в обох: сезон, розмір, зміна м'якоті, гіменофор, вольва, субстрат.
СМЕРТЕЛЬНО ОТРУЙНИЙ
Вживання може спричинити смерть. Не збирайте і не куштуйте.
Містить аматоксини (зокрема α-аманітин) і фалотоксини — найсильніші із відомих природних гепатотоксинів. Один екземпляр містить летальну дозу для дорослої людини. Симптоми розвиваються у три фази:
Фаза 1 (зазвичай 8-12 годин від їжі, загалом від 4 до 36) — гострий гастроентерит: сильна нудота, блювання, болі у животі, водяниста або кровава діарея, зневоднення. Ця фаза триває приблизно до 36-ї години від їжі.
Фаза 2 (36-72 год від їжі) — "оманливе покращення": гастроентерит вщухає, людина почуває себе краще, часто залишає лікарню. Це найнебезпечніший момент — токсини при цьому уже знищують клітини печінки.
Фаза 3 (з третьої доби) — гостра печінкова і ниркова недостатність: жовтяниця, кровотечі, енцефалопатія, кома. Може закінчитись смертю від печінкової недостатності або потребувати трансплантацію печінки.
Що робити при підозрі: негайно швидку допомогу, не чекати симптомів — найкращі результати дає лікування, розпочате в перші 36 годин після їжі; але й пізніше їхати треба, пізно не означає марно. Лікування: силібінін (внутрішньовенно), інтенсивна терапія, активоване вугілля (повторно), гемодіаліз, інфузійна терапія. Зберегти залишки гриба (з шапки, землі біля місця знахідки) — це критично для ідентифікації токсину.
Профілактика: жоден білий пластинчастий гриб з кільцем і вольвою не йде у кошик. Жодних винятків. Печериці і парасольки мають принципово інші ознаки.
При підозрі на отруєння — негайно викликайте швидку: 103
Коли і де трапляються разом
Спільні місця: мішаний ліс.
Вольваріелла гарна
Мухомор білий смердючий
Як виглядають
Шапка, Гіменофор, Ніжка, М'якоть, Запах
Шапка
Вольваріелла гарна
Шапка 5-15 см, спочатку дзвоникоподібна, потім розпростерто-конічна або плоска з невеликим горбком. Колір білуватий, у центрі сірувато-бурий, з шовковистим блиском. Поверхня гладка, у вологу погоду злегка слизька, у суху — суха і шовковиста.
Мухомор білий смердючий
Шапка 5-12 см у діаметрі, у молодого гриба яйцеподібна, потім дзвоникувата чи конусоподібна, часто трохи скошена набік, у старого розпростерта з горбком. Колір повністю білий, кремово-білий, у центрі ледь жовтуватий у старого гриба. Поверхня гладенька, у вологу погоду ледь липка. Без лусочок, без бородавок, без покривала на дорослій шапці (на відміну від мухомора червоного або цезаревого).
Гіменофор
Вольваріелла гарна
Пластинчастий гіменофор. Пластинки 8-12 мм завширшки, вільні, не прирослі до ніжки. Спочатку білі, з віком стають рожевими або рожево-коричневими від спорового порошку. Споровий порошок рожевий — ключова ознака роду.
Мухомор білий смердючий
Пластинчастий гіменофор — пластинки білі, вільні (не приросли до ніжки), помірно часті. Споровий порошок білий. Як і в інших мухоморів секції Phalloideae, до якої належить і цей вид, пластинки лишаються білими чи кремовими й вільними навіть у дорослого гриба — на відміну від печериць.
Ніжка
Вольваріелла гарна
Ніжка 5-20 см заввишки, 1-2,5 см у товщину, циліндрична, до основи злегка потовщена. Колір білий або блідо-сірий, поверхня гладка або з ледь помітною шовковистістю. Кільця немає. При основі — характерна мішкоподібна вольва білого або сіруватого кольору, що оточує ніжку як стакан.
Мухомор білий смердючий
Ніжка 8-15 см заввишки, 1-2 см у товщину, циліндрична, довга, тонка, у основі з мішечковидною вольвою (залишком загального покривала, схожий на яєчну шкаралупу). Колір повністю білий. У верхній частині — біле плівчасте кільце, у молодого — щільне, у старого може зникнути. Поверхня ніжки часто з тонкими білими пластівчастими лусочками-волокнами.
М'якоть
Вольваріелла гарна
м'якоть біла, тонка, водяниста, на повітрі кольору не змінює. Текстура м'яка, не пружна. Не підходить для тривалого зберігання — швидко розкладається.
Мухомор білий смердючий
М'якуш щільний, повністю білий. На зрізі кольору не змінює, як і в багатьох їстівних грибів, тож це нічого не доводить. Запах у зовсім молодого гриба нагадує редьку, потім стає неприємним, нудотно-солодкуватим, інколи з ноткою хлору — звідси і епітет "смердючий". У молодого гриба запах ще слабкий, тож на нього не варто покладатись як на єдину ознаку.
Запах
Вольваріелла гарна
Слабкий грибний запах, невиразний. Деякі автори описують слабкий редисочний відтінок. Смак прісний, без виражених нот.
Мухомор білий смердючий
Слабкий, неприємний, нудотно-солодкуватий, інколи з ноткою хлору, особливо у старого гриба і при пошкодженні м'якуша. Не діагностичний для безпеки: запах розкривається лише через певний час, а кошикування і смертельне отруєння можуть відбутись з молодим грибом без виразного запаху.
Схожі порівняння
Джерела · 11
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine
- [7]First Nature: Volvopluteus gloiocephalus, Stubble Rosegill
- [8]Wikipedia (en): Volvopluteus gloiocephalus
- [9]MushroomExpert: Volvopluteus gloiocephalus
- [10]California Fungi (MykoWeb): Volvopluteus gloiocephalus
- [11]Svampguiden: Stubble Rosegill (Volvopluteus gloiocephalus)