Як відрізнити вольваріеллу хвойну від мухомора білого смердючого
Вольваріелла хвойна і Мухомор білий смердючий зовні схожі, тому їх легко сплутати — але вольваріелла хвойна невідомо, а мухомор білий смердючий смертельно отруйний. Головна зовнішня відмінність — кільце (покривало): у вольваріелли хвойної — кільця немає, у мухомора білого смердючого — кільце є. Гриби також різняться за такими ознаками: ніжка, поверхня шапки, запах. За найменшого сумніву гриб краще не брати.
Не впевнені? Визначити за фотоОзнаки поруч
| Характеристика | Вольваріелла хвойна | Мухомор білий смердючий |
|---|---|---|
| Клас їстівності | Вольваріелла хвойна: Невідомо | Мухомор білий смердючий: Смертельно отруйний |
| Розмір | Вольваріелла хвойна: Малий (до 5 см) | Мухомор білий смердючий: Середній (5–15 см) |
| Колір шапки | Вольваріелла хвойна: Білий | Мухомор білий смердючий: Білий, Кремовий |
| Форма шапки | Вольваріелла хвойна: Опукла, Конічна | Мухомор білий смердючий: Опукла, Горбиста |
| Поверхня шапки | Вольваріелла хвойна: Волокниста | Мухомор білий смердючий: Гладка |
| Запах | Вольваріелла хвойна: Без запаху | Мухомор білий смердючий: Хімічний, Неприємний |
| Ніжка | Вольваріелла хвойна: Центральна | Мухомор білий смердючий: Бульбоподібна |
| Кільце (покривало) | Вольваріелла хвойна: Кільця немає | Мухомор білий смердючий: Кільце є |
| Субстрат | Вольваріелла хвойна: Лісова підстилка, Ґрунт | Мухомор білий смердючий: Ґрунт |
| Тип живлення | Вольваріелла хвойна: Сапротроф | Мухомор білий смердючий: Мікоризоутворювач |
| Дерева-партнери | Вольваріелла хвойна: Сосна, Бук, Дуб, Верба | Мухомор білий смердючий: Ялина, Сосна, Береза |
| Як росте | Вольваріелла хвойна: Поодинці, Групою | Мухомор білий смердючий: Поодинці |
Однакові в обох: сезон, призначення, смак, зміна м'якоті, гіменофор, вольва.
СМЕРТЕЛЬНО ОТРУЙНИЙ
Вживання може спричинити смерть. Не збирайте і не куштуйте.
Містить аматоксини (зокрема α-аманітин) і фалотоксини — найсильніші із відомих природних гепатотоксинів. Один екземпляр містить летальну дозу для дорослої людини. Симптоми розвиваються у три фази:
Фаза 1 (зазвичай 8-12 годин від їжі, загалом від 4 до 36) — гострий гастроентерит: сильна нудота, блювання, болі у животі, водяниста або кровава діарея, зневоднення. Ця фаза триває приблизно до 36-ї години від їжі.
Фаза 2 (36-72 год від їжі) — "оманливе покращення": гастроентерит вщухає, людина почуває себе краще, часто залишає лікарню. Це найнебезпечніший момент — токсини при цьому уже знищують клітини печінки.
Фаза 3 (з третьої доби) — гостра печінкова і ниркова недостатність: жовтяниця, кровотечі, енцефалопатія, кома. Може закінчитись смертю від печінкової недостатності або потребувати трансплантацію печінки.
Що робити при підозрі: негайно швидку допомогу, не чекати симптомів — найкращі результати дає лікування, розпочате в перші 36 годин після їжі; але й пізніше їхати треба, пізно не означає марно. Лікування: силібінін (внутрішньовенно), інтенсивна терапія, активоване вугілля (повторно), гемодіаліз, інфузійна терапія. Зберегти залишки гриба (з шапки, землі біля місця знахідки) — це критично для ідентифікації токсину.
Профілактика: жоден білий пластинчастий гриб з кільцем і вольвою не йде у кошик. Жодних винятків. Печериці і парасольки мають принципово інші ознаки.
При підозрі на отруєння — негайно викликайте швидку: 103
Коли і де трапляються разом
Спільні місця: хвойний ліс, мішаний ліс.
Вольваріелла хвойна
Мухомор білий смердючий
Як виглядають
Шапка, Гіменофор, Ніжка, М'якоть, Запах
Шапка
Вольваріелла хвойна
Шапка 1-4 см, спочатку дзвоникоподібна, потім розпростерта, іноді з невеликим горбком у центрі. Колір білий, поверхня матова, шовковиста. Іноді з тонкими радіальними волокнами. Краї тонкі, у дозрілому грибі злегка рваті.
Мухомор білий смердючий
Шапка 5-12 см у діаметрі, у молодого гриба яйцеподібна, потім дзвоникувата чи конусоподібна, часто трохи скошена набік, у старого розпростерта з горбком. Колір повністю білий, кремово-білий, у центрі ледь жовтуватий у старого гриба. Поверхня гладенька, у вологу погоду ледь липка. Без лусочок, без бородавок, без покривала на дорослій шапці (на відміну від мухомора червоного або цезаревого).
Гіменофор
Вольваріелла хвойна
Пластинчастий гіменофор. Пластинки вільні, не прирослі до ніжки, часті. Спочатку білі, з віком стають коричнювато-рожевими від кольору спорового порошку. Споровий порошок рожевий або рожево-коричневий — типова ознака роду.
Мухомор білий смердючий
Пластинчастий гіменофор — пластинки білі, вільні (не приросли до ніжки), помірно часті. Споровий порошок білий. Як і в інших мухоморів секції Phalloideae, до якої належить і цей вид, пластинки лишаються білими чи кремовими й вільними навіть у дорослого гриба — на відміну від печериць.
Ніжка
Вольваріелла хвойна
Ніжка 3-6 см заввишки, 2-6 мм у товщину, тонка, циліндрична, до основи трохи розширена, біла, дрібно опушена, у старих грибів гладшає. Кільця немає. При основі біла плівчаста мішкоподібна вольва з 2-4 лопатями, що відстає від ніжки.
Мухомор білий смердючий
Ніжка 8-15 см заввишки, 1-2 см у товщину, циліндрична, довга, тонка, у основі з мішечковидною вольвою (залишком загального покривала, схожий на яєчну шкаралупу). Колір повністю білий. У верхній частині — біле плівчасте кільце, у молодого — щільне, у старого може зникнути. Поверхня ніжки часто з тонкими білими пластівчастими лусочками-волокнами.
М'якоть
Вольваріелла хвойна
м'якоть тонка, біла, ніжна. На зрізі кольору не змінює.
Мухомор білий смердючий
М'якуш щільний, повністю білий. На зрізі кольору не змінює, як і в багатьох їстівних грибів, тож це нічого не доводить. Запах у зовсім молодого гриба нагадує редьку, потім стає неприємним, нудотно-солодкуватим, інколи з ноткою хлору — звідси і епітет "смердючий". У молодого гриба запах ще слабкий, тож на нього не варто покладатись як на єдину ознаку.
Запах
Вольваріелла хвойна
Без вираженого запаху. Не варто пробувати — їстівність невідома.
Мухомор білий смердючий
Слабкий, неприємний, нудотно-солодкуватий, інколи з ноткою хлору, особливо у старого гриба і при пошкодженні м'якуша. Не діагностичний для безпеки: запах розкривається лише через певний час, а кошикування і смертельне отруєння можуть відбутись з молодим грибом без виразного запаху.
Схожі порівняння
Джерела · 16
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine
- [7]Caballero F., Justo A., Parra L.A. et al. Taxonomic and phylogenetic overview of the genus Volvariella (Volvariellaceae), with a focus on European species. Phytotaxa, 2025, 680(1): 1–85 (2025)
- [8]Funga Nordica: Volvariella (Kosonen 2008), Kosonen L., in Funga Nordica (2008)
- [9]MushroomExpert: Volvariella hypopithys (Kuo), Kuo M.
- [10]Naturalis, Mushrooms of the Netherlands: Volvariella hypopithys
- [11]Mycocharentes (Tanchaud 2023): Volvariella hypopithys, Tanchaud P. (2023)
- [12]123pilzsuche: Volvariella hypopithys
- [13]First Nature: Amanita phalloides, Deathcap
- [14]First Nature: Amanita virosa, Destroying Angel
- [15]Species Fungorum
- [16]Wikipedia (English)