Трутовики їстівні: сірчано-жовтий і лускатий

Трутовики — деревні гриби-«полиці», повз які грибники зазвичай проходять: більшість із них жорсткі, дерев'янисті й неїстівні. Але серед них ховаються кілька винятків, які в молодому віці цінують за смак і навіть звуть «лісовим м'ясом» чи «курячим грибом».

Розберемо, які трутовики їстівні, як їх упізнати й коли збирати.

Трутовик сірчано-жовтий (курячий гриб)

Найвідоміший їстівний трутовик.

• Вигляд — яскраві оранжево-жовті хвилясті «полиці», що черепицею ростуть на стовбурах.
• М'якоть молодого гриба м'яка, соковита, з волокнистою текстурою, що нагадує куряче м'ясо, — звідси й назва.
• Дерева — дуб, верба, тополя, рідше інші листяні.

Про курячий гриб — трутовик сірчано-жовтий у нас є окрема стаття. Їдять лише молоді краї: старий гриб стає жорстким і кислим.

Трутовик лускатий (пістрець)

• Вигляд — велика напівкругла шапка з бурими лусочками на короткій бічній ніжці.
• Запах — характерний огірковий чи борошнистий у молодому віці.
• Дерева — в'яз, клен, інші листяні, часто навесні.

Їстівний лише зовсім молодим, поки м'якоть м'яка; згодом дерев'яніє.

Коли і як збирати

• Сезон — з травня по вересень, з розпалом улітку; лускатий часто з'являється навесні.
• Беруть лише молоді, м'які краї — старі трутовики жорсткі й неїстівні.
• Готують добре провареними — свіжими трутовики не їдять; у частини людей навіть їстівні види можуть викликати розлад, тож пробують потроху.

На що звернути увагу

• Тільки молоді, м'які гриби — головне правило для всіх їстівних трутовиків.
• Ростуть на живих і мертвих деревах — не плутайте вид дерева з отруйними сусідами.
• Пробуйте потроху вперше — індивідуальна переносимість різна.

Джерела

• «Визначник грибів України» (Київ, видавництво «Наукова думка»).
• Laetiporus sulphureus у базі GBIF, глобальна база даних про біорізноманіття.
• Cerioporus squamosus у базі MycoBank, міжнародна номенклатурна база грибів.
• Laetiporus sulphureus у Вікіпедії.