MycoNote

Гіменофор

Складчастий

Складчастий — гриби з ознакою «Складчастий»

Коли ви знаходите жовтий гриб у лісі, головне питання, яке стоїть перед вами — це справжня лисичка чи її двійник? Відповідь завжди криється під шапинкою. Складчастий гіменофор є ключовою морфологічною ознакою, яка відрізняє найбажаніші їстівні трофеї від їхніх пластинчастих імітаторів.

5 видів у базі.

Анатомія та відмінності складчастого гіменофора

Складчастий гіменофор (plicate або ridged) — це спороносна поверхня, яка не має відокремлених лез (як у пластинчастих грибів), а утворює хвилясті зморшки, жилки або тупі складки, що є невіддільним продовженням м'якоті самого гриба. М.Я. Зерова у «Визначнику грибів України» підкреслює цю монолітність: складки є потовщеннями самої шапинки і ніжки, які плавно і глибоко спускаються донизу.

Девід Аррора у «Mushrooms Demystified» вважає різницю між справжніми пластинками і складками фундаментальним знанням для початківця. Він пояснює це так: справжні пластинки виглядають як сторінки книги, приклеєні до обкладинки — їх можна відламати або зняти ножем. Складки ж нагадують зморшки на шкірі; ви не можете відокремити зморшку від самої шкіри.

Рогер Філліпс у довіднику «Mushrooms» деталізує цей тип гіменофора на прикладі родини Лисичкові (Cantharellaceae). У справжньої лисички (Cantharellus cibarius) складки товсті, тупі по краях, часто роздвоєні (дихотомічно розгалужені) і мають такі ж перемички між собою. Цей рельєф іноді може бути настільки згладженим, що гриб здається майже гладким.

Для грибника визначення складчастого гіменофора є абсолютним гарантом безпеки при зборі лисичок. Несправжня лисичка (Hygrophoropsis aurantiaca) та отруйний омфалот маслиновий (Omphalotus olearius), який росте на півдні та має подібний колір, мають справжні, тонкі, гострі як лезо ножа пластинки, які чітко відділяються від м'якоті.

Питання та відповіді

Чим складки відрізняються від пластинок?
Пластинки — це окремі тонкі утворення (як леза), які можна відколоти або зчистити з поверхні шапинки. Складки — це тупі зморшки, вирости самої м'якоті гриба. Якщо спробувати відірвати складку, ви відірвете шматок м'якоті.
У яких грибів зустрічається складчастий гіменофор?
Головний представник — рід Лисичка (Cantharellus). Також складки притаманні спорідненим лійкоподібним грибам із роду Кратерелус (Craterellus) та деяким іншим представникам порядку Cantharellales.
Як відрізнити несправжню лисичку за допомогою гіменофора?
Переверніть гриб. У несправжньої лисички гіменофор складається зі справжніх, дуже частих, тонких і гострих пластинок яскраво-оранжевого кольору. У справжньої лисички під шапинкою будуть м'ясисті, тупі, невіддільні складки, колір яких збігається з кольором шапинки.
Чи є отруйні гриби зі складчастим гіменофором?
Серед макроміцетів європейських лісів немає смертельно отруйних видів, які мають чітко виражений тупий складчастий гіменофор. Саме тому лисичка вважається одним із найбезпечніших грибів для збору початківцями.

Джерела

  1. 1.Зерова М.Я. та ін.. Визначник грибів України. 1979
  2. 2.Roger Phillips. Mushrooms (Roger Phillips)
  3. 3.David Arora. Mushrooms Demystified
  4. 4.Index Fungorum