MycoNote
Аурикулярія звивиста (Helvella mesenterica)
Фото: J. Carmichael · CC0 · джерело
Умовно їстівний

Аурикулярія звивистаAuricularia mesenterica

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Умовно їстівний
Сезон
Січ. — Груд.
Гіменофор
Складчастий
Колір шапки
Коричневий
Розмір
Малий (до 5 см)
Запах
Без запаху
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Листяний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Січ. — Груд.

Активні місяці: Січень, Березень, Квітень, Травень, Червень, Липень, Серпень, Вересень, Жовтень, Листопад, Грудень.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Коричневий, Сірий, Оливковий
  • Форма шапки: Неправильна
  • Запах: Без запаху

Сезон плодоношення

Січень, Березень, Квітень, Травень, Червень, Липень, Серпень, Вересень, Жовтень, Листопад, Грудень

Опис

Аурикулярія звивиста (Auricularia mesenterica) — близький родич знаменитого юдиного вуха, але значно скромніший за зовнішнім виглядом і відомістю. Замість виразної вухоподібної форми тут — більш «розпласкані» зморшкуваті плодові тіла з характерною верхньою поверхнею: вона зональна, ворсиста, часто з зеленуватим нальотом (через водорості, які оселяються у вологому війчастому покриві).

В Україні росте по всій лісовій смузі і Лісостепу на гнилих стовбурах і пнях листяних дерев — переважно в'яза, тополі, верби, бузини. Особливо помітна у заплавних і парку-садових насадженнях. Як близький родич юдиного вуха, аурикулярія звивиста активна у широкий часовий діапазон — від весни до пізньої осені, переносить мороз і відлигу.

Їстівність — умовна, тільки молоді м'які екземпляри. Гриб не дуже цінується кулінарно через жорсткішу текстуру і слабкий смак. Крім того, останні дослідження показують схильність до накопичення важких металів з ґрунту — тож вживати краще лише ті екземпляри, що ростуть далеко від доріг і промислових зон. Цікаве не стільки гастрономічне, скільки фармацевтичне використання: гриб містить активні антиоксиданти і фенольні сполуки.

Шапка

Плодове тіло у вигляді розпластано-бічної консолі, 3–7 см (інколи до 10) у поперечнику. Верхня поверхня сіро-коричнева до буро-сірої, з виразними концентричними зонами і ворсистим/щетинистим опушенням, часто з нальотом зелених водоростей. Краї хвилясті, у молодих закруглені, у дорослих часто потріскані.

Гіменофор

Нижня (увігнута) поверхня сильно складчасто-звивиста, червонувато-коричнева або фіолетово-коричнева, желатинова. Складки розташовані радіально від основи прикріплення. Споровий порошок білий.

Ніжка

Ніжки немає або вона дуже коротка, бічна. Плодове тіло прикріплене боком до субстрату широкою основою. Часто кілька тіл зливаються у спільну колонію.

М'якоть

М'якуш у молодих грибів желатиновий, пружний, при висиханні стає твердим і шкірястим, при намоканні відновлює форму (як у юдиного вуха). Старі плодові тіла твердіють і темніють незворотно.

Запах

Запах слабкий, нейтральний. Смак прісний — гриб поглинає аромат приправ.

Двійники

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Часті запитання

Чи безпечно вживати?

Тільки молоді м'які екземпляри після термічної обробки (варка або тушкування 5–10 хв). Обмеження: гриб накопичує важкі метали — не збирати поблизу доріг (мінімум 50 м) і промислових зон. У сирому вигляді не вживати.

Чи можна сплутати з небезпечним грибом?

Серйозних небезпечних двійників немає. Інші Auricularia (юдине вухо) теж їстівні. Stereum — шкіряста (не желатинова) — неїстівна, але не отруйна. Якщо плодове тіло желатинове, м'яке у вологому стані — це Auricularia, безпечне.

Де шукати в Україні?

На гнилих стовбурах і пнях листяних дерев — в'яз, тополя, верба, бузина, рідше дуб і клен. У заплавних лісах, парках, садках, на узбережжях річок. По всій лісовій смузі і Лісостепу. У хвойних лісах не росте.

Коли плодоносить?

З квітня до листопада, інколи до грудня в м'які зими. Переносить мороз і відлигу: засохлі плодові тіла поглинають вологу і знову стають еластичними. Найрясніше — навесні і восени після затяжних дощів.

Чим відрізняється від юдиного вуха?

Юдине вухо (A. auricula-judae) має виразну вухоподібну форму, верхня поверхня темна, без зональних кругів і без зеленуватого нальоту. Аурикулярія звивиста більш розпласкана, ворсиста, з характерною зональністю і часто з водоростями на поверхні.

Чи паразитує на живих деревах?

Переважно сапротроф (на мертвій деревині), але інколи слабо паразитує на ослаблених живих листяних. Зазвичай дерево, на якому з'явилися ці гриби, уже у поганому стані.

Як готувати?

Тільки молоді м'які. Промити (часто з кори і пилу). Нарізати смугами. Тушкувати з овочами, додавати в супи (у китайській кухні замінник юдиного вуха). Замочити сушений на 30 хв перед готуванням. Час варіння — 10–15 хв до м'якості.

Чи є медичні дослідження?

Сучасні дослідження виявили високі рівні фенолів, флавоноїдів і антиоксидантну активність у плодових тілах. Деякі компоненти показують антимікробний ефект. Однак як медичний препарат не сертифікований — це предмет наукового інтересу, не лікарський засіб.

Аурикулярія звивиста їстівна чи отруйна?
Аурикулярія звивиста — умовно їстівна. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Який гіменофор в аурикулярії звивистої?
Гіменофор в аурикулярії звивистої — складчастий.
Яка шапка в аурикулярії звивистої?
Плодове тіло у вигляді розпластано-бічної консолі, 3–7 см (інколи до 10) у поперечнику. Верхня поверхня сіро-коричнева до буро-сірої, з виразними концентричними зонами і ворсистим/щетинистим опушенням, часто з нальотом зелених водоростей.
Яка ніжка в аурикулярії звивистої?
Ніжки немає або вона дуже коротка, бічна. Плодове тіло прикріплене боком до субстрату широкою основою. Часто кілька тіл зливаються у спільну колонію.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine