MycoNote

Субстрат

Мертва деревина

Мертва деревина — гриби з ознакою «Мертва деревина»

Коли гриб росте на мертвій деревині (сухостій, повалені стовбури, старі пні, хмиз або навіть закопані в землю дошки), він виконує роль сапротрофа — організму, що живиться мертвою органікою.

Деревина складається з целюлози та лігніну — неймовірно міцних полімерів, які не можуть перетравити ні бактерії, ні тварини. Тільки гриби здатні зруйнувати мертве дерево і повернути його вуглець назад у ґрунт.

24 видів у базі.

Найпопулярніші їстівні "дереворуби"

Для грибника мертва деревина — це один із найщедріших субстратів, оскільки на одному великому пні може вирости кілька відер грибів:

1. Глива звичайна (Pleurotus ostreatus): Класичний деревний сапротроф. Вона ніколи не атакує живі дерева, а поселяється лише на сухостоях або повалених стовбурах листяних порід (дуб, граб, верба). Завдяки цій властивості гливу найлегше вирощувати вдома на тирсі.

2. Зимовий опеньок / Фламуліна (Flammulina velutipes): З'являється пізньої осені або взимку на відмерлих стовбурах лип, тополь або старих яблунь.

3. Опеньок літній (Kuehneromyces mutabilis): Масово вкриває старі гнилі пні берези та липи у вологому лісі.

4. Їжовик коралоподібний (Hericium coralloides): Цей неймовірно красивий гриб, схожий на білий морський корал, росте виключно на мертвих повалених стовбурах листяних дерев (найчастіше дуба або бука).

Мертве чи живе?

Як зазначає Девід Аррора, багато грибів вміють бути і паразитами, і сапротрофами одночасно.

Наприклад, Опеньок осінній може напасти на живе дерево (як паразит), убити його, а потім продовжувати рости на його мертвому пні (вже як сапротроф) протягом 10 років, поки від пня не залишиться лише труха.

Але якщо ви бачите гриб на дереві, яке давно не має листя і кори — це 100% сапротроф, і він є абсолютно безпечним для навколишніх здорових дерев (наприклад, у вашому саду).

Джерела

  1. 1.Зерова М.Я. та ін.. Визначник грибів України. 1979
  2. 2.Roger Phillips. Mushrooms (Roger Phillips)
  3. 3.David Arora. Mushrooms Demystified
  4. 4.Index Fungorum