Глива легеневаPleurotus pulmonarius

Шапка глеви легеневої сягає від 4 до 8, зрідка до 15 сантиметрів у діаметрі. Форма її віялоподібна, язикоподібна чи майже напівкругла, з тонким, часто хвилястим або трохи розщепленим краєм. Поверхня гладенька, суха, матова. Забарвлення світле — білувато-сіре, кремове чи блідо-вохристе, нерідко темніше біля місця прикріплення до деревини; з віком та на сонці шапка помітно жовтіє. Саме світлий, майже білий колір вирізняє цей вид з-поміж сірувато-бурої глеви звичайної.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки білі чи кремові, доволі рідкі й товсті, помітно спускаються по ніжці, а за її відсутності збігають донизу аж до місця прикріплення шапки. Споровий порошок білий або з ледь помітним бузковим відтінком. Низхідні білі пластинки, що тривалий час залишаються світлими, — характерна риса гливи.

Ніжка коротка або майже непомітна, зазвичай бічна чи ексцентрична, завдовжки до 4 сантиметрів, брудно-біла, біля основи опушено-волосиста. Часто кілька грибів зростаються ніжками в один пучок. М'якоть ніжки жорстка, особливо у зрілих екземплярів, тож у їжу беруть переважно шапки. Кільця та вольви немає.

М'якоть біла, у молодих грибів ніжна й соковита, з віком стає щільнішою та волокнистою, особливо ближче до ніжки. На зрізі кольору не змінює. Смак м'який, приємний, без гіркоти. Для столу обирають молоді шапки з ніжною м'якоттю.

Запах приємний, грибний, інколи з ледь вловимим анісовим чи борошнистим відтінком. Аромат свіжий і не різкий, тож при визначенні спираються насамперед на світлу віялоподібну шапку, низхідні білі пластинки та ріст пучками на листяній деревині.