Глива легенева чи Глива ріжковидна

Шапка глеви легеневої сягає від 4 до 8, зрідка до 15 сантиметрів у діаметрі. Форма її віялоподібна, язикоподібна чи майже напівкругла, з тонким, часто хвилястим або трохи розщепленим краєм. Поверхня гладенька, суха, матова. Забарвлення світле — білувато-сіре, кремове чи блідо-вохристе, нерідко темніше біля місця прикріплення до деревини; з віком та на сонці шапка помітно жовтіє. Саме світлий, майже білий колір вирізняє цей вид з-поміж сірувато-бурої глеви звичайної.

Капелюшок до 15 см у поперечнику, воронкоподібний з глибоко увігнутим центром — це характерна риса виду (звідки і назва «cornucopiae» — «ріг достатку»). Колір білуватий у молодих, з віком стає кремово-бурим або охряним. Поверхня гладенька, у вологу погоду злегка липка. Краї часто хвилясті, інколи нерівно роздерті.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки білі чи кремові, доволі рідкі й товсті, помітно спускаються по ніжці, а за її відсутності збігають донизу аж до місця прикріплення шапки. Споровий порошок білий або з ледь помітним бузковим відтінком. Низхідні білі пластинки, що тривалий час залишаються світлими, — характерна риса гливи.

Пластинки сильно спускаються по ніжці і утворюють характерну сітку («анастомози») у нижній частині ніжки — пластинки переплітаються між собою, як павутиння. Колір білий, з віком кремовий. Споровий порошок білий або блідо-фіолетовий.

Ніжка коротка або майже непомітна, зазвичай бічна чи ексцентрична, завдовжки до 4 сантиметрів, брудно-біла, біля основи опушено-волосиста. Часто кілька грибів зростаються ніжками в один пучок. М'якоть ніжки жорстка, особливо у зрілих екземплярів, тож у їжу беруть переважно шапки. Кільця та вольви немає.

Ніжка присутня завжди (на відміну від звичайної гливи, де часто майже зливається з капелюшком), 3–12 см заввишки, 1–2 см завтовшки. Інколи розгалужена, центральна або злегка ексцентрична. Біла, у дозрілих кремова. У старих жорстка і волокниста.

М'якоть біла, у молодих грибів ніжна й соковита, з віком стає щільнішою та волокнистою, особливо ближче до ніжки. На зрізі кольору не змінює. Смак м'який, приємний, без гіркоти. Для столу обирають молоді шапки з ніжною м'якоттю.

М'якуш білий, у молодих пружний, з віком стає жорсткішим, особливо у ніжці. На розрізі НЕ змінює кольору. Текстура нагадує звичайну гливу, але трохи щільніша і пружніша.

Запах приємний, грибний, інколи з ледь вловимим анісовим чи борошнистим відтінком. Аромат свіжий і не різкий, тож при визначенні спираються насамперед на світлу віялоподібну шапку, низхідні білі пластинки та ріст пучками на листяній деревині.

Запах характерний — поєднання анісової і борошнистої нот, з ледь помітною грибною основою. Сильніше у молодих екземплярах. Смак м'який, з ноткою лісного горіха.