Глива ріжковиднаPleurotus cornucopiae
Перевірено експертомПаспорт
- Їстівність
- Їстівний
- Сезон
- Квіт. — Лист.
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Білий
- Розмір
- Великий (понад 15 см)
- Запах
- Анісовий
- Перевірено
- Так ✓
Швидкі відповіді
Де шукати?
Листяний ліс, Мішаний ліс
Коли з'являється?
Квіт. — Лист.
Активні місяці: Квітень, Травень, Червень, Липень, Серпень, Вересень, Жовтень, Листопад.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Білий, Кремовий, Коричневий
- Форма шапки: Воронкоподібна
- Запах: Анісовий, Борошнистий
Опис
Глива ріжковидна (Pleurotus cornucopiae) — близький родич звичайної гливи устричної, але з характерним «рогоподібним» обрисом плодового тіла, через що і отримала свою назву. Замість бічно-розпласканих шапинок звичайної гливи, у ріжковидної капелюшки воронкоподібні, з глибоко увігнутим центром, інколи розрізані по краю, як вирізані з листа паперу. Дуже фотогенічна.
В Україні зустрічається у листяних лісах: дубових, букових, в'язових, на пнях, повалених стовбурах, в дуплах живих дерев. По всій лісовій смузі і Лісостепу, найчастіше у заплавних лісах, парках, садках. Сезон — з весни до пізньої осені, особливо рясно з серпня по листопад. Як і звичайна глива, формує великі скупчення по 10–30 плодових тіл одночасно.
Їстівність — добра, гриб 3 категорії. Молоді м'які екземпляри подібні за смаком до звичайної гливи, з ніжною текстурою і характерним «грибним» ароматом з нотами анісу і борошна. Старі стають жорсткими, особливо у ніжці — її варто видаляти. Гриб культивується у Європі (Франція, Польща, Італія), але менше промислово, ніж P. ostreatus. Гарно смажиться, тушкується, додається в супи, азійські страви, начинки.
Шапка
Капелюшок до 15 см у поперечнику, воронкоподібний з глибоко увігнутим центром — це характерна риса виду (звідки і назва «cornucopiae» — «ріг достатку»). Колір білуватий у молодих, з віком стає кремово-бурим або охряним. Поверхня гладенька, у вологу погоду злегка липка. Краї часто хвилясті, інколи нерівно роздерті.
Гіменофор
Пластинки сильно спускаються по ніжці і утворюють характерну сітку («анастомози») у нижній частині ніжки — пластинки переплітаються між собою, як павутиння. Колір білий, з віком кремовий. Споровий порошок білий або блідо-фіолетовий.
Ніжка
Ніжка присутня завжди (на відміну від звичайної гливи, де часто майже зливається з капелюшком), 3–12 см заввишки, 1–2 см завтовшки. Інколи розгалужена, центральна або злегка ексцентрична. Біла, у дозрілих кремова. У старих жорстка і волокниста.
М'якоть
М'якуш білий, у молодих пружний, з віком стає жорсткішим, особливо у ніжці. На розрізі НЕ змінює кольору. Текстура нагадує звичайну гливу, але трохи щільніша і пружніша.
Запах
Запах характерний — поєднання анісової і борошнистої нот, з ледь помітною грибною основою. Сильніше у молодих екземплярах. Смак м'який, з ноткою лісного горіха.
›Наукові синоніми (2)
Dendrosarcus cornucopiae, Pleurotus sapidus
Двійники
Як не сплутати — детальні порівняння
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Глива королівська
Pleurotus eryngii
Глива легенева
Pleurotus pulmonarius
Глива рожева
Pleurotus djamor
Опеньок зсихаючий
Desarmillaria tabescens
Опеньок темний
Armillaria ostoyae
Опеньок товстоногий
Armillaria gallica
Опеньок тополевий
Cyclocybe aegerita
Геріцій гребінчастий
Hericium erinaceus
Часті запитання
Чи можна сплутати з отруйним грибом?
Серйозних небезпечних двійників немає. Усі види гливи в Україні їстівні. Уникати лише дрібних бічних грибів темного кольору на хвойних — це інші роди (Crepidotus, Pleurocybella) — серед них є умовно-їстівні і неїстівні.
Як впізнати гливу ріжковидну?
Чотири ознаки одночасно: воронкоподібний капелюшок із глибоко увігнутим центром (не плоский!), пластинки сильно спускаються по ніжці і утворюють сітку у нижній частині, центральна або злегка ексцентрична ніжка (присутня завжди), росте на листяній деревині. Аромат анісово-борошнистий додатковий маркер.
Де шукати в Україні?
На пнях, повалених стовбурах і у дуплах листяних дерев — дуб, бук, в'яз, тополя, рідше клен, ясен. По всій лісовій смузі і Лісостепу. У заплавних лісах і старих парках рясніше. У хвойних лісах не росте.
Коли плодоносить?
Сезон дуже довгий: з квітня (інколи з березня в м'які весни) до листопада. Найрясніше — серпень-жовтень. На одному дереві може плодоносити кілька років поспіль, з кількома хвилями за сезон.
Чим відрізняється від звичайної гливи?
Звичайна глива (P. ostreatus) має плоский або злегка опуклий капелюшок темно-сірого або сіро-блакитного кольору, ніжка майже відсутня. Ріжковидна — воронкоподібний світлий капелюшок, ніжка чітко присутня, пластинки утворюють сітку у нижній частині ніжки.
Чи росте на хвойних?
Дуже рідко або зовсім ні. Ріжковидна — суворо листяний вид. Якщо знайшли «гриб типу гливи» на сосні чи ялині — це інший вид (можливо, Pleurocybella porrigens — НЕ їстивна, нейротоксична). Завжди перевіряйте субстрат.
Як готувати?
Видалити жорстку ніжку (особливо у дозрілих). Нарізати капелюшок на смужки. Швидко обсмажити з цибулею і часником (3–5 хв на сильному вогні), додавати в супи (особливо азійські), тушкувати з вершками, додавати в начинку для пельменів. Час готування коротший за більшість грибів.
Чи можна культивувати вдома?
Так, ріжковидна культивується на пшеничній соломі, дубових і букових колодах. Цикл коротший за звичайну гливу — 2–3 місяці до першого плодоношення на соломі. У Європі і США доступні готові набори для домашнього вирощування.
Глива ріжковидна їстівна чи отруйна?
Глива ріжковидна: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у гливи ріжковидної?
Яка ніжка у гливи ріжковидної?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine