Опеньок тополевийCyclocybe aegerita

Шапка опенька тополевого сягає від 4 до 10, зрідка до 15 сантиметрів у діаметрі. Замолоду вона півкуляста, з віком розкривається до опуклої та плоскої, нерідко з тонкими радіальними тріщинками по поверхні в суху погоду. Поверхня гладенька, суха, матова. Забарвлення спершу темно-буре чи каштанове, з віком та від центру до краю вицвітає до світло-вохристого, кремового чи майже білого; центр зазвичай темніший.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки приросли до ніжки, доволі часті, спершу білуваті чи блідо-сірі, з дозріванням набувають тютюново-бурого, іржаво-коричневого відтінку від спор. Споровий порошок тютюново-бурий. Світлі пластинки, що буріють із віком, разом із кільцем на ніжці допомагають упізнати цей вид.

Ніжка циліндрична, доволі довга й щільна, заввишки від 5 до 12 сантиметрів, біла чи кремова, донизу нерідко буріє. У верхній частині розташоване стійке біле плівчасте кільце — слід від покривала, на яке часто осідає бурий споровий пил. Кілька ніжок зростаються пучком біля основи. Вольви немає. М'якоть ніжки жорсткіша за шапку, тож у їжу беруть переважно шапки.

М'якоть біла, щільна, пружна, у шапці м'ясиста, у ніжці волокнисто-жорстка. На зрізі кольору не змінює. Смак приємний, горіхово-грибний, інколи з легкою винною ноткою. Завдяки щільності м'якоть добре тримає форму при готуванні й не розкисає, за що гриб і цінують у кухні.

Запах приємний, грибний, із характерною винно-борошнистою чи кедровою ноткою. Аромат доволі виразний і допомагає впізнати гриб разом із ростом пучками на тополі, світлою шапкою та білим кільцем на ніжці.