Тріщинувата

Причини розтріскування

Девід Аррора пояснює, що розтріскування виникає з механічних причин. У деяких видів грибів кутикула дуже суха, жорстка і нееластична. Коли м'якоть шапинки під впливом вологи з ґрунту або високих температур починає різко і швидко збільшуватися в об'ємі (розширюватися), зовнішня шкірка "не встигає" за цим ростом. Вона просто лопається від натягу. Найчастіше це відбувається у суху, вітряну або жарку погоду.

Класичні тріщинуваті гриби

Для деяких видів ця особливість є настільки постійною, що стала їхньою офіційною видовою ознакою:

1. Моховик тріщинуватий (Xerocomellus chrysenteron): Еталон цієї текстури. Його оливково-коричнева бархатиста шапинка розривається глибокими тріщинами. Найголовніша ознака — м'якоть, що просвічує у цих тріщинах, має яскраво-червоний або рожево-пурпуровий колір.

2. Сироїжка луската / Сироїжка зелена (Russula virescens): Один із найкращих та найсмачніших їстівних грибів. Її блідо-зелена або мідно-зелена шапинка розривається на характерні кутасті "лусочки-острівці" (ареоли), між якими видно білу м'якоть. Її поверхня нагадує потріскану кераміку.

3. Білий гриб (Boletus edulis): У періоди тривалої і жорсткої літньої посухи (особливо на узліссях) ідеально гладка шапинка білого гриба може глибоко розтріскуватися, утворюючи квадратні "черепички".

Небезпека в тріщинах

Розтріскування робить гриб надзвичайно вразливим. Через тріщини в шапинку миттєво проникають бактерії, спори цвілевих грибів та комахи (грибні комарики, які відкладають яйця). Саме тому сильно потріскані моховики дуже швидко стають червивими або вкриваються шаром білої паразитичної плісняви (яка є токсичною для людини).