Альбатрел овечийAlbatrellus ovinus

Шапка альбатрела овечого сягає від 4 до 15, зрідка до 20 сантиметрів у діаметрі. Замолоду вона опукла, з віком стає плоскою чи лійкоподібно-вгнутою, нерідко з хвилястим краєм. Поверхня суха, гладенька, у молодих грибів білувата чи кремова, з віком набуває жовтаво-вохристого, рудуватого відтінку та вкривається сіткою тріщин. Кругла м'ясиста шапка на короткій ніжці робить гриб схожим на наземний капелюшковий гриб, а не на трутовик.

Гіменофор трубчасто-пористий, як у трутовиків, проте дрібний. Пори дрібні, округлі чи кутасті, помітно спускаються по ніжці (низхідні), білі чи кремові, з віком та при пошкодженні набувають жовтуватого чи зеленкувато-жовтого відтінку. Трубочки короткі. Споровий порошок білий. Білий низхідний пористий шар, що жовтіє, — характерна ознака виду.

Ніжка коротка й товста, центральна або трохи ексцентрична, заввишки від 3 до 7 сантиметрів, білувата чи кремова, щільна, нерідко звужена донизу, інколи розгалужена. Кілька ніжок можуть зростатися основами. Кільця та вольви немає. Присадкувата міцна ніжка добре тримає м'ясисту шапку.

М'якоть біла, щільна, м'ясиста, на зрізі та з віком може набувати жовтуватого чи зеленкувато-жовтого відтінку. Смак у молодих грибів м'який, приємний, горіховий, у старих стає гіркуватим. Через щільність м'якоть добре тримає форму; для столу обирають лише молоді екземпляри й добре їх проварюють.

Запах слабкий, приємний, грибний, без різких нот. Аромат не є визначальною ознакою, тож при ідентифікації спираються на білясту м'ясисту наземну шапку, дрібні низхідні пори, що жовтіють, та зростання групами у хвойному лісі поряд із ялиною.