Опеньок темнийArmillaria ostoyae

Шапка опенька темного сягає від 4 до 10, зрідка до 15 сантиметрів у діаметрі. Замолоду вона півкуляста чи опукло-дзвоникувата, з віком розкривається до плоскої з горбком. Поверхня вкрита помітними темними — бурими до чорнуватих — притиснутими лусочками, особливо густими в центрі. Забарвлення жовтаво-буре, медово-коричневе чи темно-руде, темніше за осінній опеньок. Темна луската шапка — характерна ознака виду.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки білуваті чи кремові, з віком набувають жовтаво-бурих плям, приросли до ніжки або трохи спускаються по ній. Споровий порошок білий. Світлі пластинки, що буріють із віком, разом із кільцем на ніжці допомагають упізнати опеньок темний.

Ніжка циліндрична, заввишки від 6 до 15 сантиметрів, доволі щільна й волокниста, нерідко з потовщеною основою. Її визначальна риса — добре розвинене щільне білувате кільце у верхній частині, нерідко з бурими лусочками по краю. Вище кільця ніжка світла, нижче — буро-руда, волокниста. Кілька ніжок часто зростаються пучком. Вольви немає.

М'якоть білувата, у шапці доволі щільна, у ніжці волокнисто-жорстка. На зрізі кольору майже не змінює. Смак м'який, приємний, проте через схильність викликати шлунковий розлад сирим гриб обов'язково добре відварюють. Для столу обирають молоді шапки, а старі волокнисті ніжки зазвичай відкидають.

Запах слабкий, приємний, грибний, без різких нот. Аромат не є визначальною ознакою, тож при ідентифікації спираються на темну лускату шапку, кільце на ніжці, ріст щільними сім'ями на хвойній деревині та осінній сезон.