Стробілюрус їстівнийStrobilurus esculentus

Шапка стробілюруса їстівного крихітна — від 0,5 до 2,5 сантиметра в діаметрі. Замолоду вона опукло-дзвоникувата, з віком стає майже плоскою. Поверхня гладенька, суха або злегка волога, матова. Забарвлення сіро-буре, темно-коричневе чи оливково-сіре, у центрі темніше, по краю світліше. Дрібна темна шапка на довгій тонкій ніжці робить гриб схожим на крихітний цвях.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки білі чи кремові, доволі часті, приросли до ніжки або майже вільні. Споровий порошок білий. На тлі темнішої шапки світлі пластинки добре помітні; у поєднанні з ростом на ялинових шишках це надійно вирізняє вид.

Ніжка дуже тонка й довга відносно шапки — заввишки до 8 сантиметрів за товщини 1–2 міліметри, пружна, мов дротик. Угорі вона світла, жовтувато-бура, донизу темнішає до рудувато-бурої, а основа продовжується в характерний коренеподібний відросток (псевдоризу), що тягнеться до зануреної шишки. Кільця та вольви немає.

М'якоть украй тонка, у шапці світла, у ніжці жорстка й волокниста. На зрізі кольору не змінює. Смак м'який, приємний, без гіркоти. Через крихітні розміри та жорстку ніжку для столу годяться лише шапки, та й ті мають скромну кулінарну цінність.

Запах слабкий, приємний, грибний, без різких нот. Аромат не є визначальною ознакою; гриб упізнають насамперед за крихітним розміром, ростом на ялинових шишках, довгою тонкою ніжкою з коренеподібним відростком та раннім весняним сезоном.