Моховик пороспоровийXerocomellus porosporus
Паспорт
- Гіменофор
- Трубчастий
- Колір шапки
- Коричневий
- Розмір
- Малий (до 5 см)
✓ Їстівний
Найчастіше плутають із двійником: Моховик тріщинуватий (їстівний).
Швидкі відповіді
Де шукати?
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Коричневий, Оливковий, Кремовий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Без запаху
Опис
Моховик пороспоровий (Xerocomellus porosporus) — один із менш помітних і малорозпізнаваних родичів моховика потрісканого. Часто помилково вважають його просто «варіацією» моховика, не звертаючи уваги на тонші анатомічні особливості. Видова назва «porosporus» вказує на унікальну характеристику: спори у цього виду мають апікальну пору (отвір), що видно тільки в мікроскоп. Тобто польове визначення складне без хімічного або мікроскопічного аналізу.
В Україні зустрічається у листяних і мішаних лісах із дубом, грабом, буком. Розповсюджений по всій лісовій смузі, але рідше за моховик потрісканий або моховик зелений. Не утворює рясного плодоношення — поодинокі екземпляри або малі групи по 2–3.
Їстівний, але невисокої кулінарної цінності — м'якуш водянистий, смак нейтральний, при готуванні стає прісним. Більше представляє інтерес для тих, хто колекціонує родину Boletaceae і вчиться розрізняти близькі види моховиків. Перед готуванням варто проварити 5–10 хв і злити перший відвар. Найкраще використовувати у складі грибних сумішей разом із більш ароматними видами.
Шапка
Капелюшок до 8 см, у молодих грибів плоско-опуклий, у дорослих часто з характерними радіальними і поперечними тріщинами на поверхні (як у моховика потрісканого). Колір варіює: бежевий, тьмяно-коричневий, оливковий, інколи з рожевим відтінком у тріщинах. Поверхня матова, тонко-волокниста.
Гіменофор
Гіменофор трубчастий, з невеликою виїмкою біля ніжки. Колір лимонно-жовтий, у дозрілих оливково-коричневий. Пори дрібні, кутасті, 0,2–0,5 мм. При натисканні швидко синіють.
Ніжка
Ніжка 3–8 см заввишки, 0,5–1,5 см завтовшки, циліндрична, тендітна. Колір оливково-жовтий у верхній частині, з червонуватими або помаранчевими плямами або зонами знизу. У основі темніє до коричневого.
М'якоть
М'якуш блідо-лимонно-жовтий у капелюшку, хром-жовтий у верхній частині ніжки. На розрізі синіє, особливо у трубочках і у ніжці — це нормальна реакція. Текстура водяниста, у дорослих ватна.
Запах
Запах слабкий, грибний, без виразних нот. Смак м'який, нейтрально-водянистий.
›Наукові синоніми (2)
Boletus porosporus Imler ex Watling (1968), Xerocomus porosporus Imler
Як не сплутати
Двійники і порівняння
Порівняти з іншим грибом| Ознака | Моховик пороспоровий | Моховик тріщинуватий |
|---|---|---|
| Гіменофор | Трубчастий | Трубчастий |
| Колір шапки | Коричневий, Оливковий, Кремовий | Коричневий, Оливковий, Червоний |
| Запах | Без запаху | Приємний |
| Їстівність | Їстівний | Їстівний |
Інші двійники
Моховик зеленийЇстівнийпорівняння →
Моховик каштановийЇстівнийпорівняння →
Моховик оксамитовийЇстівнийпорівняння →
Знахідки читачів · 0
Фото читачів не перевіряються експертом. Позначка «Підтверджено» означає згоду грибників у стрічці, а не гарантію. Сумніваєтесь — не беріть.
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Білий гриб
Boletus edulis
Білий гриб березовий
Boletus betulicola
Білий гриб дубовий
Boletus reticulatus
Білий гриб сосновий
Boletus pinophilus
Польський гриб
Imleria badia
Перцевий гриб
Chalciporus piperatus
Підберезник
Leccinum scabrum
Підберезник болотяний
Leccinum holopus
Матеріали по темі
Часті запитання
Чи безпечно, що синіє?
Так. Посиніння на розрізі — нормальна реакція для багатьох болетових (моховиків, синяків, дубовиків). Не отруйність, лише окислення пігментів. При тепловій обробці синій колір зникає.
Чи є небезпечні двійники?
Серед моховиків і близьких болетових в Україні небезпечних двійників майже немає. Уникати лише грибів з ЧЕРВОНИМИ порами (Rubroboletus) — серед них є диявольський гриб. У моховика пороспорового пори жовті — безпечно.
Де шукати в Україні?
Листяні і мішані ліси з дубом, грабом, буком. По всій лісовій смузі і Лісостепу. Поодинокі екземпляри, не рясно. У хвойних лісах рідше.
Коли плодоносить?
Літо і осінь, з піком у серпні-вересні. У дуже сухі роки трапляється рідше. Як і всі моховики, активний після рясних дощів.
Чим відрізняється від моховика потрісканого?
Чесно — у польових умовах відрізнити дуже важко. Обидва тріщинуваті, обидва з жовтим гіменофором, обидва синіють. Porosporus у середньому темніший і має апікальну пору у спор (видно тільки під мікроскопом). Для практичного збору розрізняти не потрібно — обидва безпечні і обидва посередньої якості.
З якими деревами утворює мікоризу?
Переважно з дубом, буком, грабом. Помірно теплі ліси. У північних регіонах рідше. У чистих хвойних лісах майже відсутній.
Як готувати?
Очистити, нарізати скибочками. Проварити 5–10 хв, злити перший відвар (для зменшення водянистості). Смажити з цибулею у складі грибної суміші — самостійно прісний. Сушити можна, але аромат слабкий. Маринувати — водяниста структура не тримає форму.
Чи варто шукати окремо цей вид?
Для звичайного грибника — ні. Як кулінарний — посередній. Як колекційний об'єкт для тих, хто вивчає рід Xerocomellus — цікавий. Більшість грибників збирають усі моховики разом, не розрізняючи на види — і це нормальна стратегія.
Моховик пороспоровий їстівний чи отруйний?
Моховик пороспоровий: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у моховика пороспорового?
Яка ніжка у моховика пороспорового?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine