MycoNote
Моховик каштановий (Xerocomus ferrugineus)
Фото: This image was created by user Ron Pastorino (Ronpast) at Mushroom Observer, a source for mycological images.You can contact this user here. · CC BY-SA 4.0 · джерело
Їстівний

Моховик каштановийXerocomus ferrugineus

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Їстівний
Сезон
Черв. — Жовт.
Гіменофор
Трубчастий
Колір шапки
Коричневий
Розмір
Середній (5–15 см)
Запах
Приємний
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Листяний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Черв. — Жовт.

Активні місяці: Червень, Липень, Серпень, Вересень, Жовтень.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Коричневий, Оранжевий, Темно-коричневий
  • Форма шапки: Опукла
  • Запах: Приємний

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Червень – жовтень

Опис

Моховик каштановий (Xerocomus ferrugineus) — близький родич зеленого моховика (X. subtomentosus), але з характерним іржаво-каштановим забарвленням капелюшка. Назву «ferrugineus» (іржавий) гриб отримав за насичений ржаво-коричневий колір шапинки. Деякі мікологи довго вважали його лише варіацією зеленого моховика, але сучасна систематика виділяє у самостійний вид з тонкими відмінностями.

В Україні зустрічається у листяних і мішаних лісах з дубом, буком, грабом, рідше у соснових з домішкою листяних. По всій лісовій смузі та Лісостепу. Любить помірно-вологі ділянки з лісовою підстилкою. Не утворює рясного плодоношення — поодинокі екземпляри або малі групи.

Їстівність — добра, гриб 3 категорії. М'якуш блідо-жовтий, при готуванні непогано тримає форму. Перед готуванням не обов'язково попередньо проварювати. Гарно смажиться, тушкується, додається в супи. Маринувати можна, але м'якуш водянистий — у банці фактура посередня. Сушити можна, але аромат слабкий. Найкраще використовувати свіжим у день збору.

Шапка

Капелюшок 4–10 см, у молодих грибів напівкулястий, потім подушкоподібний. Колір іржаво-коричневий, каштановий, темно-охряний — насиченіший і темніший за зелений моховик. Поверхня матова, повстисто-оксамитова, у вологу погоду злегка липка. У сухих умовах може дрібно тріскатись на квадратики.

Гіменофор

Гіменофор трубчастий, спочатку приростає до ніжки, потім із виїмкою. Колір жовтий, у дозрілих оливково-жовтий. Пори кутасті, дрібно-середні. При натисканні слабо синіють — менш активно, ніж у багатьох інших моховиків.

Ніжка

Ніжка 4–10 см заввишки, 1–2 см завтовшки, циліндрична, інколи трохи звужена догори. Колір жовтуватий до коричневого, з ледь помітними поздовжніми волокнами. У основі інколи з червонуватим відтінком.

М'якоть

М'якуш блідо-жовтий до жовтуватого, водянистий у дозрілих, у молодих пружний. На розрізі повільно синіє (слабше, ніж у зеленого моховика), потім жовтіє. У ніжці інколи з рожевим відтінком.

Запах

Запах слабкий, приємно-грибний з ноткою свіжої лісної підстилки. Смак м'який, нейтральний.

Двійники

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Матеріали по темі

Часті запитання

Чи безпечно?

Так. Усі моховики родів Xerocomus, Xerocomellus, Imleria в Україні їстівні. Уникати тільки грибів з ЧЕРВОНИМИ порами (Rubroboletus — диявольський гриб). У моховика каштанового пори жовті — безпечно.

Де шукати в Україні?

Листяні і мішані ліси з дубом, буком, грабом, рідше з сосною. По всій лісовій смузі і Лісостепу. Любить помірно-вологі ділянки, узлісся, балки з тінню. У степу і чистих хвойних борах рідкісний.

Коли плодоносить?

Червень — жовтень, з піком у серпні-вересні після рясних дощів. У дуже сухі роки рідкісний. Любить помірно-вологу теплу погоду.

Чим відрізняється від зеленого моховика?

Зелений моховик (Xerocomus subtomentosus) має оливково-жовтий або зелено-коричневий капелюшок. Каштановий — насичено іржаво-коричневий, темніший. М'якуш зеленого синіє активніше, у каштанового слабше. Обидва їстівні, обидва близькі.

З якими деревами утворює мікоризу?

Переважно з дубом (Quercus), буком (Fagus), грабом (Carpinus). Інколи з сосною у мішаних лісах. У чистих хвойних борах майже відсутній.

Як готувати?

Очистити, нарізати скибочками. Не обов'язково попередньо варити. Смажити з цибулею і маслом, тушкувати з вершками, додавати в супи і ризотто. Маринується посередньо (водяниста структура). Сушити можна, але аромат слабкий — для довшого зберігання краще заморожувати у попередньо обсмаженому вигляді.

Чи варто шукати окремо цей вид?

Для звичайного грибника — необов'язково. Як і всі моховики посередньої кулінарної якості. Більшість грибників збирають усі моховики разом, не розрізняючи на види, — і це нормально, всі вони безпечні. Колекційний інтерес представляє лише для мікологів.

Моховик каштановий їстівний чи отруйний?
Моховик каштановий — їстівний. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Моховик каштановий: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у моховика каштанового — трубчастий.
Яка шапка у моховика каштанового?
Капелюшок 4–10 см, у молодих грибів напівкулястий, потім подушкоподібний. Колір іржаво-коричневий, каштановий, темно-охряний — насиченіший і темніший за зелений моховик. Поверхня матова, повстисто-оксамитова, у вологу погоду злегка липка.
Яка ніжка у моховика каштанового?
Ніжка 4–10 см заввишки, 1–2 см завтовшки, циліндрична, інколи трохи звужена догори. Колір жовтуватий до коричневого, з ледь помітними поздовжніми волокнами. У основі інколи з червонуватим відтінком.
Який запах і смак у моховика каштанового?
Запах слабкий, приємно-грибний з ноткою свіжої лісної підстилки. Смак м'який, нейтральний. Смак: м'який.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Mushrooms Demystified, David Arora
  • [3]Mushrooms (Roger Phillips), Roger Phillips
  • [4]Визначник грибів України, Зерова М.Я. та ін. (1979)
  • [5]iNaturalist Ukraine
  • [6]Species Fungorum
  • [7]Index Fungorum
  • [8]GBIF
  • [9]MycoBank Database
  • [10]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)