Моховик каштановий чи Моховик пороспоровий

Капелюшок 4–10 см, у молодих грибів напівкулястий, потім подушкоподібний. Колір іржаво-коричневий, каштановий, темно-охряний — насиченіший і темніший за зелений моховик. Поверхня матова, повстисто-оксамитова, у вологу погоду злегка липка. У сухих умовах може дрібно тріскатись на квадратики.

Капелюшок до 8 см, у молодих грибів плоско-опуклий, у дорослих часто з характерними радіальними і поперечними тріщинами на поверхні (як у моховика потрісканого). Колір варіює: бежевий, тьмяно-коричневий, оливковий, інколи з рожевим відтінком у тріщинах. Поверхня матова, тонко-волокниста.

Гіменофор трубчастий, спочатку приростає до ніжки, потім із виїмкою. Колір жовтий, у дозрілих оливково-жовтий. Пори кутасті, дрібно-середні. При натисканні слабо синіють — менш активно, ніж у багатьох інших моховиків.

Гіменофор трубчастий, з невеликою виїмкою біля ніжки. Колір лимонно-жовтий, у дозрілих оливково-коричневий. Пори дрібні, кутасті, 0,2–0,5 мм. При натисканні швидко синіють.

Ніжка 4–10 см заввишки, 1–2 см завтовшки, циліндрична, інколи трохи звужена догори. Колір жовтуватий до коричневого, з ледь помітними поздовжніми волокнами. У основі інколи з червонуватим відтінком.

Ніжка 3–8 см заввишки, 0,5–1,5 см завтовшки, циліндрична, тендітна. Колір оливково-жовтий у верхній частині, з червонуватими або помаранчевими плямами або зонами знизу. У основі темніє до коричневого.

М'якуш блідо-жовтий до жовтуватого, водянистий у дозрілих, у молодих пружний. На розрізі повільно синіє (слабше, ніж у зеленого моховика), потім жовтіє. У ніжці інколи з рожевим відтінком.

М'якуш блідо-лимонно-жовтий у капелюшку, хром-жовтий у верхній частині ніжки. На розрізі синіє, особливо у трубочках і у ніжці — це нормальна реакція. Текстура водяниста, у дорослих ватна.

Запах слабкий, приємно-грибний з ноткою свіжої лісної підстилки. Смак м'який, нейтральний.

Запах слабкий, грибний, без виразних нот. Смак м'який, нейтрально-водянистий.