Підтримати MycoNote →

MycoNote

Моховик пороспоровий чи Моховик зелений

Моховик пороспоровий і моховик зелений: обидва гриби їстівні. Види схожі, під час збору їх можна сплутати. Головна зовнішня відмінність — зміна м'якоті: у моховика пороспорового — синіє, у моховика зеленого — не змінюється. Гриби також різняться за такими ознаками: поверхня шапки, запах, розмір.

Не впевнені? Визначити за фото

Ознаки поруч

Моховик пороспоровийМоховик зелений
Порівняння характеристик: Моховик пороспоровий та Моховик зелений
ПризначенняМоховик пороспоровий: Свіже приготуванняМоховик зелений: Свіже приготування, Сушення, Маринування
РозмірМоховик пороспоровий: Малий (до 5 см)Моховик зелений: Середній (5–15 см)
Колір шапкиМоховик пороспоровий: Коричневий, Оливковий, КремовийМоховик зелений: Жовтий, Оливковий, Коричневий
Поверхня шапкиМоховик пороспоровий: ТріщинуватаМоховик зелений: Бархатиста
ЗапахМоховик пороспоровий: Без запахуМоховик зелений: Приємний
Зміна м'якотіМоховик пороспоровий: СинієМоховик зелений: Не змінюється
Дерева-партнериМоховик пороспоровий: Дуб, Бук, ГрабМоховик зелений: Дуб, Бук, Береза, Сосна, Ялина, Граб

Однакові в обох: клас їстівності, сезон, форма шапки, смак, гіменофор, ніжка, субстрат, тип живлення, як росте.

Коли і де трапляються разом

Спільні місця: листяний ліс, мішаний ліс.

Моховик пороспоровий

Моховик зелений

Як виглядають

Шапка, Гіменофор, Ніжка, М'якоть, Запах

Шапка

Моховик пороспоровий

Капелюшок до 8 см, у молодих грибів плоско-опуклий, у дорослих часто з характерними радіальними і поперечними тріщинами на поверхні (як у моховика потрісканого). Колір варіює: бежевий, тьмяно-коричневий, оливковий, інколи з рожевим відтінком у тріщинах. Поверхня матова, тонко-волокниста.

Моховик зелений

Шапка 4-12 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична, з часом стає опукло-плоскою. Колір оливково-бурий, жовто-бурий, інколи із зеленуватим відтінком, у молодого яскравіший, з віком блідішає. Поверхня суха, бархатисто-повстиста навіть після дощу, у старого гриба інколи потріскана, і в тріщинах видно білувату чи жовтувату м'якоть.

Гіменофор

Моховик пороспоровий

Гіменофор трубчастий, з невеликою виїмкою біля ніжки. Колір лимонно-жовтий, у дозрілих оливково-коричневий. Пори дрібні, кутасті, 0,2–0,5 мм. У дозрілих грибів при натисканні повільно синіють.

Моховик зелений

Трубчастий гіменофор — трубочки приросли до ніжки. Колір яскраво-жовтий у молодого, з віком стає жовто-оливковим. Пори великі, кутасті, синіють при натисканні — зазвичай, хоча й не завжди. Споровий порошок оливково-бурий.

Ніжка

Моховик пороспоровий

Ніжка 3–8 см заввишки, 0,5–1,5 см завтовшки, циліндрична, тендітна. Колір оливково-жовтий у верхній частині, з червонуватими або помаранчевими плямами або зонами знизу. У основі темніє до коричневого.

Моховик зелений

Ніжка 5-10 см заввишки, 1-2 см у товщину, циліндрична, часто трохи звужена донизу. Колір жовто-охряний, зазвичай із тонкими повздовжніми червонувато-бурими лусочками-сіточкою, переважно вгорі (буває, що їх майже немає) — це характерна риса виду серед моховиків. Без кільця.

М'якоть

Моховик пороспоровий

М'якуш блідо-лимонно-жовтий у капелюшку, хром-жовтий у верхній частині ніжки. На розрізі може синіти, а поверхня ніжки від дотику буріє. Текстура водяниста, у дорослих ватна.

Моховик зелений

М'якуш мʼясистий, блідо-жовтий, у нижній частині ніжки рудуватий. На зрізі змінюється мало: може ледь посиніти або злегка почервоніти. Запах слабкий, невиразний. Смак мʼякий, приємний.

Запах

Моховик пороспоровий

Запах слабкий, грибний, без виразних нот. Смак м'який, нейтрально-водянистий.

Моховик зелений

Слабкий, невиразний, інколи кислуватий.

Схожі порівняння

Джерела · 11

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine
  • [7]First Nature: Boletus subtomentosus, Suede Bolete
  • [8]
  • [9]
  • [10]
  • [11]