Гіропор каштановий чи Моховик зелений

Капелюшок 3–12 см, у молодих грибів напівкулястий, потім плоско-опуклий або плоский. Колір каштаново-коричневий, рудувато-коричневий, іноді світліший — горіховий. Поверхня суха, тонко-повстиста на дотик, у старих грибів може злегка тріскатися. Шкірка не знімається.

Шапка 4-12 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична, з часом стає опукло-плоскою. Колір оливково-зелений, жовто-зелений, охряно-зелений, у молодого яскравіший, з віком блідішає. Поверхня бархатисто-сухувата, у вологу погоду ледь липка, у старого гриба часто потріскана з білими тріщинками між полігонами шкірочки.

Гіменофор трубчастий, спочатку білий, потім жовтуватий до солом'яного. Пори дрібні, округлі. При натисканні НЕ синіють — це ключова відмінність від родича Gyroporus cyanescens.

Трубчастий гіменофор — трубочки приросли до ніжки. Колір яскраво-жовтий у молодого, з віком стає жовто-оливковим. Пори дрібні, ангулярні, синіють при натисканні — характерна реакція. Споровий порошок оливково-бурий.

Ніжка 4–8 см заввишки, 1–3 см завтовшки, циліндрична або трохи звужена донизу. Колір такий самий, як у капелюшка, або трохи світліший. Поверхня тонко-повстиста. Найхарактерніша ознака: у дозрілих грибів ніжка порожниста всередині, з нерівними камерами — як висохлий бамбук.

Ніжка 5-10 см заввишки, 1-2 см у товщину, циліндрична, часто трохи звужена донизу. Колір жовто-охряний з тонкими повздовжніми червонувато-бурими лусочками-сіточкою — це характерна риса виду серед моховиків. Без кільця.

М'якуш білий, ламкий, на розрізі НЕ змінює кольору (важлива ознака — інші болети з каштановим капелюшком часто синіють або рожевіють). У ніжці порожнистий у дорослих грибів.

М'якуш мʼясистий, блідо-жовтий, у нижній частині ніжки рудуватий. На зрізі повільно синіє (за 1-2 хвилини), потім блідне. Запах слабкий грибний, з нотою стиглого яблука. Смак мʼякий, приємний.

Запах слабкий, приємно-грибний з нотою горіха. Смак м'який, солодкуватий, нагадує справжній каштан.

Слабкий приємний грибний, з фруктовою ноткою (яблуко).