Філопор рожево-золотистийPhylloporus pelletieri
Перевірено експертомПаспорт
- Їстівність
- Їстівний
- Сезон
- Лип. — Жовт.
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Коричневий
- Розмір
- Середній (5–15 см)
- Запах
- Приємний
- Перевірено
- Так ✓
Швидкі відповіді
Де шукати?
Листяний ліс, Мішаний ліс
Коли з'являється?
Лип. — Жовт.
Активні місяці: Липень, Серпень, Вересень, Жовтень.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Коричневий, Червоний, Темно-коричневий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Приємний
Опис
Філопор рожево-золотистий — рідкісний і дуже впізнаваний гриб, який «ламає» звичну логіку: зовні це справжній болет з оксамитовою шапкою, а під шапкою — товсті жовто-золотисті пластинки замість трубочок. Через цю особливість його колись відносили до родини Болетових (Boletaceae) як виняток, і сучасна молекулярна систематика це підтвердила — це справді болет з вторинно-пластинчастим гіменофором.
Гриб їстівний і смачний, з ніжним горіхово-грибним смаком. Проблема одна — він дуже рідкісний. У Європі занесений до багатьох регіональних червоних списків, в Україні охороняється у низці природоохоронних територій. Тому збирати його скоріше не рекомендують: краще сфотографувати, занотувати координати і залишити рости. Якщо натрапили на купку — це удача, але виносити з лісу варто щонайбільше один-два екземпляри.
В Україні відомі знахідки переважно з Карпат, Прикарпаття і західного Полісся — у старих букових, буково-смерекових і дубових лісах. Сезон липень-жовтень, з'являється поодинці або невеликими групами на ґрунті, часто поблизу мохистих ділянок під старими деревами.
Шапка
Шапка 3-8 (до 10) см, спочатку напівсферична, потім опукло-розпростерта, у дорослих — плоска з прогнутим центром. Колір каштаново-коричневий, червонясто-коричневий до оливково-бурого, з помітним рожевим або винним відтінком. Поверхня суха, оксамитова, з віком розтріскується на дрібні ділянки. Край шапки рівний, часто хвилястий.
Гіменофор
Найхарактерніша ознака — товсті, нечасті, золотисто-жовті пластинки, що низхідно тягнуться на ніжку. Між пластинками є поперечні перемички (анастомози), які роблять гіменофор сітчасто-пластинчастим, наче «спробою болета вирости пластинками». При натисканні пластинки можуть синіти. Споровий порошок жовто-оливковий.
Ніжка
Ніжка 3-7 см заввишки, 0,5-1,5 см у товщину, циліндрична або злегка потовщена донизу, суцільна. Колір як у шапки або трохи світліший — жовто-коричневий з рожевим відтінком, у нижній частині яскраво-жовта. Поверхня суха, тонко-волокниста, без кільця і без вольви.
М'якоть
М'якоть жовтувата, у шапці щільна, у ніжці волокниста. На зрізі поступово синіє або синьо-зеленіє, особливо в ніжці — це типова реакція для болетів. Через кілька хвилин синява тьмяніє і переходить у брудно-коричневий.
Запах
Запах слабкий, приємний, грибний з легкою фруктовою нотою. Смак сирої м'якоті м'який, горіхово-грибний, без гіркоти й пекучості.
›Наукові синоніми (4)
Agaricus pelletieri Lév. (1867), Clitocybe pelletieri (Lév.) Gillet (1874), Paxillus pelletieri (Lév.) Velenovsky (1920), Xerocomus pelletieri (Lév.) Manfr.Binder (1999)
Двійники
Як не сплутати — детальні порівняння
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Білий гриб
Boletus edulis
Білий гриб березовий
Boletus betulicola
Білий гриб дубовий
Boletus reticulatus
Білий гриб сосновий
Boletus pinophilus
Польський гриб
Boletus badius
Перцевий гриб
Chalciporus piperatus
Підберезник
Leccinum scabrum
Підберезник болотяний
Leccinum holopus
Часті запитання
Це їстівний гриб?
Так, їстівний і смачний — з ніжним горіховим присмаком. Але він рідкісний і охороняється. Якщо знайшли — це чудова знахідка для фотографії, а не для кошика. Один-два екземпляри для куштування — максимум; решту залиште.
Чи занесений у Червону книгу України?
У загальнодержавну Червону книгу України на 2026 рік він не включений, але є в регіональних червоних списках кількох областей (зокрема Львівської і Закарпатської) та охороняється в природоохоронних територіях Карпат. У Європі — у багатьох національних червоних списках.
Де він росте в Україні?
Переважно в Карпатах, на Прикарпатті і Західному Поліссі — у старих букових, буково-смерекових, дубових лісах. Любить вологі, мохисті ділянки, кислі ґрунти. У степу і південному лісостепу не зустрічається.
З якими деревами утворює мікоризу?
Це облігатний мікоризний партнер — переважно з буком (Fagus sylvatica), рідше з дубом, грабом, каштаном. У хвойних лісах майже не трапляється, тільки в мішаних з буком.
Коли його шукати?
Липень-жовтень. Пік — серпень-вересень після затяжних дощів. У сухе літо може не з'являтись зовсім, бо потребує стабільної вологості ґрунту.
Чому в нього пластинки, а не трубочки?
Це еволюційна особливість: рід Phylloporus генетично належить до болетів (родина Boletaceae), але вторинно «повернувся» до пластинчастого гіменофору. Така інверсія трапляється в природі — це не пластинчастий гриб, що став схожим на болет, а навпаки.
З чим його плутають?
З жовтопластинчастими сироїжками (Russula) — але в них м'якоть крихка, не синіє, без сітчастих пластинок. З моховиками (Xerocomus) — у них трубочки, а не пластинки. Якщо бачите оксамитову коричневу шапку, золоті низхідні пластинки з анастомозами і синіючу м'якоть — це майже напевно філопор.
Чи має небезпечних двійників?
Серйозних отруйних двійників в Україні в нього немає. Найбільший ризик — переплутати з гіркими або жовчними грибами на швидкий погляд. Тому ключ — оксамитова шапка + золоті пластинки з перемичками + посиніння м'якоті. Усі три ознаки разом — це філопор.
Філопор рожево-золотистий їстівний чи отруйний?
Філопор рожево-золотистий: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у філопора рожево-золотистого?
Яка ніжка у філопора рожево-золотистого?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine