Гіропор синіючийGyroporus cyanescens
Також відомий як: Гіропор березовий синіючий, синяк
Перевірено експертомПаспорт
- Їстівність
- Їстівний
- Сезон
- Черв. — Жовт.
- Гіменофор
- Трубчастий
- Колір шапки
- Кремовий
- Розмір
- Середній (5–15 см)
- Запах
- Приємний
- Перевірено
- Так ✓
Швидкі відповіді
Де шукати?
Мішаний ліс, Листяний ліс
Коли з'являється?
Черв. — Жовт.
Активні місяці: Червень, Липень, Серпень, Вересень, Жовтень.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Кремовий, Жовтий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Приємний
Опис
Гіропор синіючий, або просто «синяк» (Gyroporus cyanescens) — гриб з найвидовищнішою реакцією на дотик серед усіх українських болетових. Достатньо торкнутися капелюшка пальцем або злегка надавити на ніжку — і вже через кілька секунд з'являється яскраво-сине, майже волошкове плям. На розрізі м'якуш синіє ще швидше і драматичніше. Через це гриб важко з кимось сплутати.
Синяк росте у листяних і мішаних лісах із березою, рідше — з дубом і буком. Любить піщані і легкі ґрунти, тому в Поліссі і на Лісостеповій Україні зустрічається регулярно, особливо в молодих березняках і змішаних лісах. Мікоризний партнер — береза, з ним пов'язаний весь життєвий цикл гриба. Через рідкість занесений до Червоної книги України, тож збір диких екземплярів формально заборонений.
Як їстівний гриб синяк має дуже високу якість: у Європі його цінують нарівні з білим. М'якуш щільний, з приємним горіховим смаком, після термічної обробки синій колір зникає, а гриб набуває звичайного кремового відтінку. Хороший для смаження, маринування, сушіння. У будь-якому разі — гриб для досвідчених, бо синіюча м'якоть багатьох новачків відлякує помилковою асоціацією з отруйністю (це безпідставне побоювання — посиніння тут лише пігментна реакція, як у білого мухомора пожовтіння).
Шапка
Капелюшок 5–15 см, у молодих грибів напівкулястий, потім подушкоподібний, у старих майже плоский. Колір кремовий, блідо-жовтий, охряно-жовтий, з віком темнішає до буро-жовтого. Поверхня матова, у суху погоду злегка повстиста або з дрібними тріщинками. Шкірка не знімається. При натисканні негайно синіє.
Гіменофор
Гіменофор трубчастий, спочатку білий, потім жовтуватий, у зрілих грибів солом'яно-жовтий. Пори дрібні, округлі. При натисканні швидко синіють, потім чорніють — це одна з ключових діагностичних ознак виду.
Ніжка
Ніжка 3–12 см заввишки, 1–3 см завтовшки, циліндрична або трохи здута внизу. Колір такий самий, як у капелюшка, або трохи світліший. Угорі — гладенька, нижче інколи з ледь помітними прожилками. У молодих грибів ніжка щільна, у дорослих — з порожнинами всередині (це теж діагностична ознака роду Gyroporus). На розрізі і при дотику швидко синіє.
М'якоть
М'якуш білий або кремовий, крихкий, ламкий, у ніжці порожнистий у дорослих грибів. На повітрі за 2–5 секунд набуває яскраво-синього, волошкового кольору — це найшвидша реакція серед усіх болетових. Через кілька хвилин синій колір блідне і переходить у сіро-блакитний.
Запах
Запах слабкий, приємно-грибний, з нотою свіжого горіха. Смак м'який, без гіркоти і пряних відтінків.
›Наукові синоніми (5)
Leccinum constrictum (Pers.) Gray 1821, Boletus constrictus Pers. 1801, Suillus cyanescens (Bull.) P.Karst. 1882, Leucoconius cyanescens (Bull.) Beck 1923, Boletus cyanescens Bull. ex Fr.
Двійники
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Опеньок зсихаючий
Desarmillaria tabescens
Опеньок темний
Armillaria ostoyae
Опеньок товстоногий
Armillaria gallica
Опеньок тополевий
Cyclocybe aegerita
Геріцій гребінчастий
Hericium erinaceus
Лисичка бліда
Cantharellus pallens
Лисичка горбата
Cantharellula umbonata
Лисичка сіра
Cantharellus cinereus
Матеріали по темі
Часті запитання
Чи безпечно їсти гриб, який синіє?
Так, синяк цілковито безпечний. Посиніння — лише пігментна реакція (окислення варіегатової кислоти), а не ознака отруйності. Багато їстівних болетових теж синіють (моховик зелений, дубовик звичайний). Орієнтуватися «синіє = отруйний» — поширений міф. Орієнтуйтеся на сукупність ознак, а не на одну.
Чи можна сплутати з диявольським грибом?
Ні. У диявольського гриба (Rubroboletus satanas) пори червоно-помаранчеві, а сітка на ніжці червонувата. У синяка пори жовтуваті, ніжка без сітки. Капелюшок синяка кремово-жовтий, диявольського — блідо-сірий з рожевим відтінком.
Чи дозволено збирати в Україні?
Ні. Вид у Червоній книзі України. Якщо знайшли — лишіть гриб у лісі, зробіть фото і повідомте через iNaturalist чи Atlas грибів України. Дозволено купувати з культивованих джерел (хоча для синяка вони майже не розвинені).
Де шукати в Україні?
Молоді березові і змішані ліси з березою на піщаних ґрунтах. Найчастіше — Полісся (Чернігівщина, Київщина, Житомирщина), рідше — Лісостеп. У хвойних борах без берези не росте.
Коли плодоносить?
З червня до кінця жовтня, з піком у серпні-вересні. Любить теплі, помірно-вологі періоди. У дуже посушливі або холодні роки може зовсім не з'явитись.
Чим відрізняється від каштанового гіропора?
Каштановий гіропор (Gyroporus castaneus) має каштаново-коричневий капелюшок і ніжку, і м'якуш на розрізі НЕ синіє (трохи рожевіє). У синюючого — кремово-жовтий капелюшок і яскраве посиніння. Обидва — родичі і обидва їстівні.
З якими деревами утворює мікоризу?
Перш за все — з березою повислою (Betula pendula) і березою пухнастою. Рідше з дубом і буком. У молодих березових посадках 10–20 років зустрічається найчастіше.
Чи зникає посиніння після приготування?
Так, при тепловій обробці синій колір повністю зникає, гриб стає звичайного кремово-сірого відтінку. Смак залишається насиченим. Це лише косметична деталь — синяк смачний у будь-якій страві.
Гіропор синіючий їстівний чи отруйний?
Гіропор синіючий: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у гіропора синіючого?
Яка ніжка у гіропора синіючого?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine