Моховик пороспоровий чи Моховик тріщинуватий

Капелюшок до 8 см, у молодих грибів плоско-опуклий, у дорослих часто з характерними радіальними і поперечними тріщинами на поверхні (як у моховика потрісканого). Колір варіює: бежевий, тьмяно-коричневий, оливковий, інколи з рожевим відтінком у тріщинах. Поверхня матова, тонко-волокниста.

Шапка 3-10 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична, з часом стає опукло-плоскою. Колір буро-каштановий, оливково-бурий, у молодого темніший. Поверхня бархатиста, у старого характерно потріскана на полігони з виразним рожево-червонястим прошарком у тріщинах — це найнадійніша діагностична ознака виду. У вологу погоду — ледь липка.

Гіменофор трубчастий, з невеликою виїмкою біля ніжки. Колір лимонно-жовтий, у дозрілих оливково-коричневий. Пори дрібні, кутасті, 0,2–0,5 мм. При натисканні швидко синіють.

Трубчастий гіменофор — трубочки приросли до ніжки. Колір жовтий у молодого, з віком стає жовто-оливковим. Пори дрібні, сильно синіють при натисканні. Споровий порошок оливково-бурий.

Ніжка 3–8 см заввишки, 0,5–1,5 см завтовшки, циліндрична, тендітна. Колір оливково-жовтий у верхній частині, з червонуватими або помаранчевими плямами або зонами знизу. У основі темніє до коричневого.

Ніжка 5-8 см заввишки, 0,8-1,5 см у товщину, циліндрична, у нижній частині часто потовщена. Колір жовтий згори, з характерною повздовжньою рожево-червонястою смугою або зоною у нижній половині. На зрізі синіє.

М'якуш блідо-лимонно-жовтий у капелюшку, хром-жовтий у верхній частині ніжки. На розрізі синіє, особливо у трубочках і у ніжці — це нормальна реакція. Текстура водяниста, у дорослих ватна.

М'якуш жовтий у шапці, мʼякий, водянистий, у нижній частині ніжки з рожево-червонястою зоною. На зрізі синіє (за 30-60 сек). Запах слабкий грибний.

Запах слабкий, грибний, без виразних нот. Смак м'який, нейтрально-водянистий.

Слабкий приємний грибний, без виражених ноток.