Опеньок літній чи Опеньок тополевий

Шапка 3-7 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична з підгорнутим краєм, з часом стає опуклою до плоскої з помітним низьким горбочком. Колір двоколірний: у вологу погоду — центр темно-каштаново-бурий, край світло-вохряний; у суху — навпаки. Поверхня гладенька, у вологу погоду слизька. Шкірочка легко знімається.

Шапка опенька тополевого сягає від 4 до 10, зрідка до 15 сантиметрів у діаметрі. Замолоду вона півкуляста, з віком розкривається до опуклої та плоскої, нерідко з тонкими радіальними тріщинками по поверхні в суху погоду. Поверхня гладенька, суха, матова. Забарвлення спершу темно-буре чи каштанове, з віком та від центру до краю вицвітає до світло-вохристого, кремового чи майже білого; центр зазвичай темніший.

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли до ніжки, помірно часті. У молодого — світло-бежеві, кремові, з віком темніють до бурих, шоколадно-бурих через дозрілий спорий порошок. Споровий порошок бурий до іржаво-бурого. У молодого пластинки прикриті білуватим частковим покривалом.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки приросли до ніжки, доволі часті, спершу білуваті чи блідо-сірі, з дозріванням набувають тютюново-бурого, іржаво-коричневого відтінку від спор. Споровий порошок тютюново-бурий. Світлі пластинки, що буріють із віком, разом із кільцем на ніжці допомагають упізнати цей вид.

Ніжка 4-8 см заввишки, 0,5-1 см у товщину, циліндрична, часто вигнута. Двоколірна: у верхній частині (над кільцем) — гладенька, світло-вохряно-кремова. У нижній частині (під кільцем) — бурувато-чорна, з виразними бурими лусочками-зубчиками, що стирчать назовні. Кільце вузьке, плівчасте, бурувате, у молодого помітне, у старого може зникнути.

Ніжка циліндрична, доволі довга й щільна, заввишки від 5 до 12 сантиметрів, біла чи кремова, донизу нерідко буріє. У верхній частині розташоване стійке біле плівчасте кільце — слід від покривала, на яке часто осідає бурий споровий пил. Кілька ніжок зростаються пучком біля основи. Вольви немає. М'якоть ніжки жорсткіша за шапку, тож у їжу беруть переважно шапки.

М'якуш мʼясистий у шапці, тонкий у ніжці, кремово-білий до бурувато-кремового. На зрізі кольору не змінює. Запах і смак приємні грибні, з ноткою горіхів.

М'якоть біла, щільна, пружна, у шапці м'ясиста, у ніжці волокнисто-жорстка. На зрізі кольору не змінює. Смак приємний, горіхово-грибний, інколи з легкою винною ноткою. Завдяки щільності м'якоть добре тримає форму при готуванні й не розкисає, за що гриб і цінують у кухні.

Приємний грибний з ноткою горіхів. Без хімічних або борошнистих відтінків — це додаткова діагностична риса проти галерини, що має слабкий борошнистий запах.

Запах приємний, грибний, із характерною винно-борошнистою чи кедровою ноткою. Аромат доволі виразний і допомагає впізнати гриб разом із ростом пучками на тополі, світлою шапкою та білим кільцем на ніжці.