1 / 5

Фото: Валерія · Власне фото

Їстівний✓ Перевірено експертом

Опеньок хибний сіропластинчатийHypholoma capnoides

Q: Чи безпечно його їсти?

Так, без обмежень — за умови надійної ідентифікації. Принципова небезпека — сплутування з гіфоломою сірчано-жовтою (Hypholoma fasciculare), що отруйна. Перевірка: пластинки зрілого гриба сіро-бузкові, відбиток спор фіолетово-бурий. Якщо пластинки жовті, зеленуваті чи оливкові — НЕ беріть. І не куштуйте гриб на смак: поруч на пнях може рости смертельна галерина облямована, а смак нічого не говорить про її отруту.

Q: Як відрізнити від гіфоломи сірчано-жовтої?

Три критичні ознаки. (1) Колір пластинок зрілого гриба: у сіропластинчатого — сіро-бузкові, попелясто-сірі. У сірчано-жовтого — в молодого гриба яскраво сірчано-жовті. З віком вони стають зеленуватими чи оливковими, потім темніють, але сіро-бузкового відтінку не мають. Це найнадійніша різниця. (2) Відтінок шапки: на смак не перевіряйте (поруч може рости смертельна галерина, і смак про її отруту нічого не скаже). Сіропластинчатий — жовто-охряний, без зеленуватого відтінку. Сірчано-жовтий — сірчано-жовтий із зеленуватим відтінком. (3) Місце росту: сіропластинчатий — переважно на хвойних пнях (сосна, ялина). Сірчано-жовтий — частіше на листяних пнях (дуб, береза, тополя), але росте й на хвойних, тож сосновий пень його не виключає. Тому місце росту — лише підказка, а вирішують пластинки. Сумніваєтеся — не беріть.

Q: Де його шукати?

На пнях, поваленій деревині, корінні хвойних дерев — сосна, ялина, модрина, ялиця. Любить старі пні віком 5-15 років, особливо у вологих ділянках. Росте на хвойній деревині. Подібний гриб на дубовому чи іншому листяному пню — точно не він, не беріть. Але й хвойний пень не гарантує безпеки: сірчано-жовтий росте і на соснах, тож завжди перевіряйте пластинки.

Q: У яких регіонах України трапляється?

Переважно у лісовій зоні: Карпати (особливо у смерекових лісах), Прикарпаття, Полісся (соснові пуща), частково лісостеп у штучних соснових насадженнях. У степу — у соснових лісосмугах.

Q: Коли його шукати?

Серпень — листопад, з піком у жовтні-листопаді. Замикає грибний сезон — часто плодоносить після перших легких заморозків, коли всі інші гриби уже зникли. У теплий рік — до грудня.

Q: З якими ще грибами його плутають?

З гіфоломою цегляно-червоною (Hypholoma lateritium) — теж родич, з помаранчево-цегляною шапкою, помірно гірким смаком, неїстивний/слабко токсичний. У сіропластинчатого шапка жовто-охряна (не цегляна), і м'якуш не гіркий. З галериною облямованою (Galerina marginata) — смертельно отруйна! У галерини на ніжці плівчасте кільце або чітка кільцева зона — це головна ознака; споровий порошок іржаво-бурий, а не фіолетово-бурий. Сумніваєтеся — не беріть.

Q: Як його готувати?

Смажити з цибулею і картоплею — пізньо-осінній класичний варіант. Маринувати після відварювання 10 хв з лавровим листом — взимку відкриєте справжній скарб. Сушити — гірше за літній опеньок, м'якуш товстіший і вʼязкуватий. Морозити — обов'язково спочатку відварити 10 хв.

Сезонсерпень – листопад

Сповістити в Telegram, коли підуть гриби

Паспорт

Гіменофор: Пластинчастий
Колір шапки: Жовтий
Розмір: Малий (до 5 см)

✓ Їстівний

Найчастіше плутають із двійником: Несправжній опеньок сірчано-жовтий (отруйний).

Порівняти з отруйним двійником →Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Хвойний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Серп. — Лист.

Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень, Листопад.

Як впізнати? Три ознаки

Колір шапки: Жовтий, Оранжевий, Коричневий
Форма шапки: Опукла
Запах: Приємний

Опис

Опеньок хибний сіропластинчатий (Hypholoma capnoides), у народі — "сосновий опеньок" — справжня знахідка для уважного грибника: їстівний і смачний родич отруйної гіфоломи сірчано-жовтої, який росте пучками на хвойних пнях. Назва трохи плутана, але корисна: "хибний" означає, що його колись вважали неїстівним за асоціацією з токсичним родичем, "сіропластинчатий" — за сірим або сіро-бузковим кольором зрілих пластинок (у токсичного брата пластинки спершу сірчано-жовті, а з віком зеленуваті чи оливкові, без сірого й бузкового відтінку — це і є головна діагностична різниця).

Їстівний, дуже смачний. М'якуш мʼясистий, з ароматним грибним смаком, без гіркоти. Підходить для всього: смаження, маринування, сушіння, замороження. У ялиново-соснових лісах Карпат і Полісся — масовий пізньо-осінній гриб, що замикає сезон, коли вже зникли осінні опеньки. Важливе застереження: збирати тільки з 100% упевненістю у різниці з гіфоломою сірчано-жовтою, яка росте поряд на тих же пнях і отруйна: викликає тяжкий гастроентерит, летальні випадки описані рідко. Ключ — колір пластинок зрілого гриба: у сіропластинчатого вони сіро-бузкові, у сірчано-жовтого — спершу сірчано-жовті, з віком зеленуваті чи оливкові, потім темні.

В Україні поширений у хвойних і мішаних лісах: Карпати, Прикарпаття, Полісся, частково лісостеп у соснових насадженнях. Сапротроф на хвойних пнях — сосна, ялина, рідше модрина. Сезон серпень — листопад, з піком у жовтні-листопаді. Часто росте величезними пучками по 10-50 плодових тіл на одному пню, особливо рясно у вологі прохолодні осіни.

Шапка

Шапка 3-7 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична з підгорнутим краєм, з часом стає опуклою з низьким горбочком. Колір охряно-жовтий до жовто-бурого, у центрі темніший до помаранчево-бурого, край світліший. Поверхня гладенька, у вологу погоду ледь липка. Шкірочка не знімається.

Гіменофор

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли до ніжки, помірно часті. У молодого — сірувато-білі, з віком стають сіро-бузковими, попелясто-сірими, фіолетово-сірими через дозрілий споровий порошок. Ніколи не стають сірчано-жовтими чи зеленуватими — це принципово відрізняє цей вид від отруйної гіфоломи сірчано-жовтої. Споровий порошок темно-фіолетово-бурий до чорно-бурого.

Ніжка

Ніжка 4-8 см заввишки, 0,5-1 см у товщину, циліндрична, часто вигнута. Колір охряно-жовтий згори, з віком темніший до буро-рудуватого донизу. Поверхня з тонкими повздовжніми волокнами. Кільце слабко виражене або відсутнє — у молодого може бути тонкий волокнистий поясок. Часто кілька ніжок зрослі основами у пучок.

М'якоть

М'якуш мʼясистий у шапці, жовтуватий, у ніжці більш волокнистий. На зрізі кольору не змінює. Запах і смак приємні грибні, без гіркоти. Це додаткова діагностична ознака проти сірчано-жовтого, у якого м'якуш гіркий.

Запах

Приємний грибний, без характерних ноток і без гіркоти.

›Наукові синоніми (1)

Agaricus capnoides Fr. (1818)

Як не сплутати

Двійники і порівняння

Порівняти з іншим грибом

Ознака	Опеньок хибний сіропластинчатий	Несправжній опеньок сірчано-жовтий
Гіменофор	Пластинчастий	Пластинчастий
Колір шапки	Жовтий, Оранжевий, Коричневий	Жовтий, Оливковий
Запах	Приємний	Неприємний
Їстівність	Їстівний	Отруйний

Повне порівняння: Опеньок хибний сіропластинчатий vs Несправжній опеньок сірчано-жовтий →

Інші двійники

Опеньок цегляно-червонийНеїстівнийпорівняння →
Опеньок літнійЇстівнийпорівняння →

Порівняти з іншим грибом

Знахідки читачів · 0

Фото читачів не перевіряються експертом. Позначка «Підтверджено» означає згоду грибників у стрічці, а не гарантію. Сумніваєтесь — не беріть.

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Лускатка золотиста

Pholiota aurivella

Умовно їстівний

Опеньок тополевий

Cyclocybe aegerita

Їстівний

Агроцибе польовий

Agrocybe arvalis

Неїстівний

Агроцибе ранній

Agrocybe praecox

Їстівний

Лускатка борова

Pholiota spumosa

Невідомо

Тісна купка лускатки звичайної серед опалого листя: охристі шапки вкриті густими відстовбурченими лусками

Лускатка звичайна

Pholiota squarrosa

Неїстівний

Строфарія синьо–зелена

Stropharia aeruginosa

Неїстівний

Опеньок зсихаючий

Desarmillaria tabescens

Умовно їстівний

Матеріали по темі

Часті запитання

Чи безпечно його їсти?

Так, без обмежень — за умови надійної ідентифікації. Принципова небезпека — сплутування з гіфоломою сірчано-жовтою (Hypholoma fasciculare), що отруйна. Перевірка: пластинки зрілого гриба сіро-бузкові, відбиток спор фіолетово-бурий. Якщо пластинки жовті, зеленуваті чи оливкові — НЕ беріть. І не куштуйте гриб на смак: поруч на пнях може рости смертельна галерина облямована, а смак нічого не говорить про її отруту.

Як відрізнити від гіфоломи сірчано-жовтої?

Три критичні ознаки. (1) Колір пластинок зрілого гриба: у сіропластинчатого — сіро-бузкові, попелясто-сірі. У сірчано-жовтого — в молодого гриба яскраво сірчано-жовті. З віком вони стають зеленуватими чи оливковими, потім темніють, але сіро-бузкового відтінку не мають. Це найнадійніша різниця. (2) Відтінок шапки: на смак не перевіряйте (поруч може рости смертельна галерина, і смак про її отруту нічого не скаже). Сіропластинчатий — жовто-охряний, без зеленуватого відтінку. Сірчано-жовтий — сірчано-жовтий із зеленуватим відтінком. (3) Місце росту: сіропластинчатий — переважно на хвойних пнях (сосна, ялина). Сірчано-жовтий — частіше на листяних пнях (дуб, береза, тополя), але росте й на хвойних, тож сосновий пень його не виключає. Тому місце росту — лише підказка, а вирішують пластинки. Сумніваєтеся — не беріть.

Що буде, якщо випадково з'їсти сірчано-жовтий?

Через кілька годин, за різними даними від 3 до 10: нудота, повторне блювання, болі у животі, діарея, головний біль. У важких випадках — судоми, м'язова слабкість. Симптоми тривають 12-24 год. Летальних випадків описано рідко, але отруєння тяжкі, особливо для дітей. Лікування симптоматичне — швидка допомога, активоване вугілля, інфузія.

Де його шукати?

На пнях, поваленій деревині, корінні хвойних дерев — сосна, ялина, модрина, ялиця. Любить старі пні віком 5-15 років, особливо у вологих ділянках. Росте на хвойній деревині. Подібний гриб на дубовому чи іншому листяному пню — точно не він, не беріть. Але й хвойний пень не гарантує безпеки: сірчано-жовтий росте і на соснах, тож завжди перевіряйте пластинки.

У яких регіонах України трапляється?

Переважно у лісовій зоні: Карпати (особливо у смерекових лісах), Прикарпаття, Полісся (соснові пуща), частково лісостеп у штучних соснових насадженнях. У степу — у соснових лісосмугах.

Коли його шукати?

Серпень — листопад, з піком у жовтні-листопаді. Замикає грибний сезон — часто плодоносить після перших легких заморозків, коли всі інші гриби уже зникли. У теплий рік — до грудня.

З якими ще грибами його плутають?

З гіфоломою цегляно-червоною (Hypholoma lateritium) — теж родич, з помаранчево-цегляною шапкою, помірно гірким смаком, неїстивний/слабко токсичний. У сіропластинчатого шапка жовто-охряна (не цегляна), і м'якуш не гіркий. З галериною облямованою (Galerina marginata) — смертельно отруйна! У галерини на ніжці плівчасте кільце або чітка кільцева зона — це головна ознака; споровий порошок іржаво-бурий, а не фіолетово-бурий. Сумніваєтеся — не беріть.

Як його готувати?

Смажити з цибулею і картоплею — пізньо-осінній класичний варіант. Маринувати після відварювання 10 хв з лавровим листом — взимку відкриєте справжній скарб. Сушити — гірше за літній опеньок, м'якуш товстіший і вʼязкуватий. Морозити — обов'язково спочатку відварити 10 хв.

Опеньок хибний сіропластинчатий їстівний чи отруйний?

Опеньок хибний сіропластинчатий — їстівний. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.

Опеньок хибний сіропластинчатий: трубчастий чи пластинчастий?

Гіменофор в опенька хибного сіропластинчатого — пластинчастий.

Яка шапка в опенька хибного сіропластинчатого?

Шапка 3-7 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична з підгорнутим краєм, з часом стає опуклою з низьким горбочком. Колір охряно-жовтий до жовто-бурого, у центрі темніший до помаранчево-бурого, край світліший.

Яка ніжка в опенька хибного сіропластинчатого?

Ніжка 4-8 см заввишки, 0,5-1 см у товщину, циліндрична, часто вигнута. Колір охряно-жовтий згори, з віком темніший до буро-рудуватого донизу. Поверхня з тонкими повздовжніми волокнами.

Джерела

[1]Вікіпедія (українська)
[2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
[3]MycoBank Database
[4]Index Fungorum
[5]GBIF
[6]iNaturalist Ukraine

Збирайте свою колекцію знахідок

Опеньок хибний сіропластинчатийHypholoma capnoides

Швидкі відповіді