Підтримати MycoNote →

MycoNote
Хочу знайти

Глива пізня

Збирайте свою колекцію знахідок

Позначайте знайдені гриби й ті, які шукаєте, — і бачте, скільки видів уже знайшли.

Зареєструватися

Вже є акаунт? Увійти

Фото: Holger Krisp · CC BY 3.0 · джерело

Їстівний✓ Перевірено експертом

Глива пізняSarcomyxa serotina

Інші назви: панел пізній, глива вільхова

Сезонжовтень – листопад
Сповістити в Telegram, коли підуть гриби

Паспорт

Гіменофор
Пластинчастий
Колір шапки
Оливковий
Розмір
Середній (5–15 см)

✓ Їстівний

Найчастіше плутають із двійником: Глива легенева (їстівний).

Швидкі відповіді

Коли з'являється?

Жовт. — Лист.

Активні місяці: Жовтень, Листопад.

Як впізнати? Три ознаки

Опис

Глива пізня — старший осінній родич гливи звичайної. На відміну від неї, плодоносить переважно у пізню осінь, з жовтня до листопада, інколи захоплюючи навіть перші заморозки. Шапка віялоподібна або напівкругла, оливково-зеленувата, оливково-бура з характерним жовтуватим відтінком при основі. Ніжка дуже коротка, бокова, інколи майже відсутня. Росте групами на стовбурах і колодах листяних дерев — переважно вільхи, осики, тополі, бука, верби.

Це добрий їстівний гриб, але з певними застереженнями. У молодих плодових тіл м'якуш ніжний і приємний на смак — їх беруть на смаження, тушкування, маринування. У старих гриби стають жилуватими і гіркуватими — кулінарної цінності не мають. Перед готуванням бажано видалити жорстку шкірочку шапки. Безпечний для збирання — характерне поєднання оливкової шапки, бокової ніжки і пізнього сезону на листяних деревах рідко спричиняє плутанину.

В Україні поширений у заплавних, лиственних і мішаних лісах, у старих парках і алеях. Особливо часто зустрічається у Карпатах, Прикарпатті, Поліссі, Лісостепу. Сезон: жовтень-листопад, з піком у середині-кінці жовтня.

Шапка

Шапка 5-15 см, віялоподібна, напівкругла або язикоподібна. Колір оливково-зеленуватий, оливково-коричневий, до краю — світліший, жовтуватий. Поверхня волога, гладенька, у вологу погоду — слизька. Шкірочка щільна — перед готуванням бажано зняти.

Гіменофор

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, тонкі, низхідні на ніжку (там де вона є). Колір білуватий до кремового, з віком — жовтуватий. Споровий порошок блідо-жовтий.

Ніжка

Ніжка коротка, 1-3 см, бокова, потовщена біля основи, інколи майже відсутня. Колір жовтуватий до жовто-бурого, опушена дрібним пушком у нижній частині. Кільця немає.

М'якоть

м'якуш білий до жовтуватого, у молодих — м'який і соковитий, у старих — жилуватий. На зрізі кольору не змінює. Приємний грибний смак у молодих, у старих — гіркуватий.

Запах

Приємний грибний запах. Смак м'який у молодих, гіркуватий у старих.

›Наукові синоніми (7)

Agaricus serotinus Pers. (1793), Pleurotus serotinus (Pers.) P.Kumm. (1871), Sarcomyxa serotina (Pers.) P.Karst. (1891), Acanthocystis serotinus (Pers.) Konrad & Maubl. (1937), Hohenbuehelia serotina (Pers.) Singer (1951), Panus serotinus (Pers.) Kühner (1980), Panellus serotinus

Як не сплутати

Двійники і порівняння

ОзнакаГлива пізняГлива легенева
ГіменофорПластинчастийПластинчастий
Колір шапкиОливковий, Коричневий, ЖовтийБілий, Кремовий, Сірий
ЗапахПриємнийПриємний
ЇстівністьЇстівнийЇстівний
Повне порівняння: Глива пізня vs Глива легенева →

Інші двійники

Порівняти з іншим грибом

Знахідки читачів · 0

Фото читачів не перевіряються експертом. Позначка «Підтверджено» означає згоду грибників у стрічці, а не гарантію. Сумніваєтесь — не беріть.

Ваша знахідка

Глива пізнязмінити

…

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Матеріали по темі

Часті запитання

Чи безпечно її їсти?

Так, це добрий їстівний гриб. Безпечний для збирання — поєднання оливкової шапки, бокової ніжки, пізнього сезону і росту на листяних деревах рідко спричиняє плутанину з небезпечними видами. Беріть молоді плодові тіла.

Як її правильно готувати?

Зняти жорстку шкірочку з шапки, видалити можливо гіркі пластинки у старих грибів. Можна одразу смажити (10-15 хв) або відварити 5-10 хв і далі смажити/тушкувати. Підходить для маринування. Беріть тільки молоді плодові тіла — старі жилуваті і гіркуваті.

Де її шукати?

На стовбурах і колодах листяних дерев — переважно вільха, осика, тополя, бук, верба, рідше — дуб, клен. Групами по 3-10 плодових тіл, часто черепицеподібно. У заплавних лісах, по берегах річок, у старих парках і алеях.

У яких регіонах України вона росте?

По всій лісовій і лісостеповій зоні: Карпати, Прикарпаття, Полісся, Західний/Правобережний/Лівобережний Лісостеп. У степу — у заплавних лісах і паркових насадженнях. Особливо часто — у заплавах річок з вільхою і вербою.

Коли її шукати?

Жовтень-листопад. Це справді пізній вид — плодоношення починається тоді, коли більшість грибів уже відплодоносила. Пік — середина-кінець жовтня. Може плодоносити до кінця листопада, витримує перші легкі заморозки.

Чи буває вона у вересні?

Поодинокі знахідки у другій половині вересня бувають, особливо у Карпатах і Прикарпатті при ранньому похолоданні. Але масовий сезон — жовтень-листопад. У вересні зазвичай ще активна Pleurotus ostreatus (глива звичайна), яка плодоносить раніше.

З чим її плутають?

З гливою звичайною (Pleurotus ostreatus). Відмінності: у звичайної шапка сіро-голуба або сіро-бура, у пізньої — оливково-зеленувата. У звичайної ніжка коротка, але є помітна; у пізньої — майже відсутня. Звичайна плодоносить раніше (вересень-листопад), пізня — переважно жовтень-листопад. Обидва види їстівні — помилка не небезпечна.

Чи є небезпечні двійники?

Серед грибів, які ростуть віялами на листяних стовбурах у пізню осінь з оливковою шапкою, серйозних небезпечних аналогів немає. Принципово — переконатись, що гриб росте на дереві і має пластинчастий гіменофор. Трутовики мають трубчастий гіменофор і деревистий м'якуш.

Глива пізня їстівна чи отруйна?
Глива пізня — їстівна. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Глива пізня: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у гливи пізньої — пластинчастий.
Яка шапка у гливи пізньої?
Шапка 5-15 см, віялоподібна, напівкругла або язикоподібна. Колір оливково-зеленуватий, оливково-коричневий, до краю — світліший, жовтуватий. Поверхня волога, гладенька, у вологу погоду — слизька.
Яка ніжка у гливи пізньої?
Ніжка коротка, 1-3 см, бокова, потовщена біля основи, інколи майже відсутня. Колір жовтуватий до жовто-бурого, опушена дрібним пушком у нижній частині. Кільця немає.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine