Фото: James K. Lindsey · CC BY-SA 3.0 · джерело
Фото: James K. Lindsey · CC BY-SA 3.0 · джерело
Міцена тонкоголовчастаMycena leptocephala
Паспорт
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Сірий
- Розмір
- Дуже малий (<3 см)
Неїстівний
Найчастіше плутають із двійником: Міцена білосокова (неїстівний).
Швидкі відповіді
Де шукати?
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Сірий, Коричневий
- Форма шапки: Конічна
- Запах: Хімічний
Опис
Міцена тонкоголовчаста (Mycena leptocephala) — одна з найдрібніших і найскромніших українських міцен з характерним слабким хлорно-вибілювальним запахом, через що деякі грибники називають її "хлорна міцена". Шапка ледь сантиметр-півтора, сіро-бура, з гострим горбочком, ніжка тонка як ниточка. Зовнішньо легко плутається з десятком інших дрібних міцен лісової підстилки — головна підказка це саме запах: розітріть шматочок між пальцями, і відчуєте легку нотку чистячого засобу.
Неїстівна — занадто дрібна, без кулінарної цінності. Деякі джерела згадують слабкі сліди мускарину, тож собирати у кошик у жодному разі не варто. У середньоосінньому походенні за справжніми грибами ці маленькі міцени-родички — фоновий шум, не здобич.
В Україні поширена по всій лісовій зоні. Сапротроф, росте на хвойному і листяному опаді, на гниючих гілочках, у моху. Сезон серпень — листопад. Зазвичай поодиноко або невеликими групами по 3-5 плодових тіл серед опалого листя.
Шапка
Шапка 0,5-1,5 см у діаметрі, конічна або дзвонувата з гострим горбочком, з повздовжніми боріздками. Колір сіро-бурий, попелясто-сірий, у центрі темніший. Поверхня гладенька, ледь вологувата у дощ.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор — пластинки сіро-білуваті, рідкі. Прикріплення виїмчасте. Споровий порошок білий.
Ніжка
Ніжка 4-7 см заввишки, 0,1 см у товщину — дуже тонка, ниткоподібна, ламка. Колір сіро-білуватий згори, темніший донизу. Поверхня гладенька. Основа часто з білуватим міцелієм.
М'якоть
М'якуш дуже тонкий, сіро-білуватий. На зрізі кольору не змінює. Запах слабкий хлорно-вибілювальний — головна діагностична ознака.
Запах
Слабкий хлорно-вибілювальний, з нотою чистячого засобу або щойно нарізаного огірка. Розкривається при розтиранні м'якуша між пальцями.
›Наукові синоніми (3)
Agaricus leptocephalus Pers., Agaricus alcalinus var. leptocephalus (Pers.) Fr., Mycena alcalina var. chlorinella J.E. Lange
Як не сплутати
Двійники і порівняння
Порівняти з іншим грибом| Ознака | Міцена тонкоголовчаста | Міцена білосокова |
|---|---|---|
| Гіменофор | Пластинчастий | Пластинчастий |
| Колір шапки | Сірий, Коричневий | Сірий, Коричневий, Темно-коричневий |
| Запах | Хімічний | Редьковий, Без запаху |
| Їстівність | Неїстівний | Неїстівний |
Інші двійники
Міцена ковпаковиднаНеїстівнийпорівняння →
Міцена слизькаНеїстівнийпорівняння →
Знахідки читачів · 0
Фото читачів не перевіряються експертом. Позначка «Підтверджено» означає згоду грибників у стрічці, а не гарантію. Сумніваєтесь — не беріть.
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Міцена чиста
Mycena pura
Глива пізня
Sarcomyxa serotina
Опеньок зсихаючий
Desarmillaria tabescens
Опеньок темний
Armillaria ostoyae
Опеньок товстоногий
Armillaria gallica
Опеньок тополевий
Cyclocybe aegerita
Геріцій гребінчастий
Hericium erinaceus
Лисичка бліда
Cantharellus pallens
Часті запитання
Чи можна її їсти?
Ні. Занадто дрібна, без кулінарної цінності. У роді Mycena описані сліди мускарину у деяких видів — теоретичний ризик. Канон обережного грибника: міцен у кошик не беремо.
Чи має небезпечних двійників?
Серед мікроскопічних міцен — ні. Принципова небезпека на лісовому опаді — це молоді галерини облямовані (Galerina marginata), смертельно отруйні. У галерини бурий споровий порошок і кільце на ніжці, у міцени — білий порошок і ніжка без кільця.
Що це за хлорний запах?
Це природні леткі сполуки виду — фенольно-альдегідні речовини, що нагадують відбілювач. У мікології це діагностична ознака для розрізнення міцен між собою. Не показник зіпсованості і не небезпечно у такому масштабі.
Де її шукати?
На лісовому опаді — серед опалого листя, хвої, моху. Любить вологі тінисті ділянки. Сапротроф, не привʼязана до конкретного дерева. У всіх типах лісу: листяних, мішаних, хвойних.
У яких регіонах України трапляється?
По всій лісовій зоні: Карпати, Полісся, лісостеп. Один з найпоширеніших дрібних грибів-розкладачів опадної підстилки.
Коли її шукати?
Серпень — листопад, з піком у вересні-жовтні. Витримує перші заморозки.
Як відрізнити її від інших дрібних міцен?
За запахом. Серед сіро-бурих міцен лісової підстилки лише M. leptocephala має виражену хлорну ноту. Для більшості інших треба мікроскоп або послідовне порівняння морфології. Якщо ви розтерли міцену і відчули хлор — це з ймовірністю 80% наш вид.
Чи варто за нею звертати увагу?
Як за здобиччю — ні. Як за діагностичною вправою — так. Розрізнення дрібних міцен (галопус, ковпаковидна, слизька, тонкоголовчаста) — гарний тренінг уважності, особливо для початківців, які потім переходять до серйозних кулінарних видів.
Міцена тонкоголовчаста їстівна чи отруйна?
Міцена тонкоголовчаста: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у міцени тонкоголовчастої?
Яка ніжка у міцени тонкоголовчастої?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine