MycoNote
Міцена тонкоголовчаста (Mycena leptocephala)
Фото: James K. Lindsey · CC BY-SA 4.0 · джерело
Неїстівний

Міцена тонкоголовчастаMycena leptocephala

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Неїстівний
Сезон
Серп. — Лист.
Гіменофор
Пластинчастий
Колір шапки
Сірий
Розмір
Дуже малий (<3 см)
Запах
Хімічний
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Листяний ліс, Мішаний ліс, Хвойний ліс

Коли з'являється?

Серп. — Лист.

Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень, Листопад.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Сірий, Коричневий
  • Форма шапки: Конічна
  • Запах: Хімічний

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Серпень – листопад

Опис

Міцена тонкоголовчаста (Mycena leptocephala) — одна з найдрібніших і найскромніших українських міцен з характерним слабким хлорно-вибілювальним запахом, через що деякі грибники називають її "хлорна міцена". Шапка ледь сантиметр-півтора, сіро-бура, з гострим горбочком, ніжка тонка як ниточка. Зовнішньо легко плутається з десятком інших дрібних міцен лісової підстилки — головна підказка це саме запах: розітріть шматочок між пальцями, і відчуєте легку нотку чистячого засобу.

Неїстівна — занадто дрібна, без кулінарної цінності. Деякі джерела згадують слабкі сліди мускарину, тож собирати у кошик у жодному разі не варто. У середньоосінньому походенні за справжніми грибами ці маленькі міцени-родички — фоновий шум, не здобич.

В Україні поширена по всій лісовій зоні. Сапротроф, росте на хвойному і листяному опаді, на гниючих гілочках, у моху. Сезон серпень — листопад. Зазвичай поодиноко або невеликими групами по 3-5 плодових тіл серед опалого листя.

Шапка

Шапка 0,5-1,5 см у діаметрі, конічна або дзвонувата з гострим горбочком, з повздовжніми боріздками. Колір сіро-бурий, попелясто-сірий, у центрі темніший. Поверхня гладенька, ледь вологувата у дощ.

Гіменофор

Пластинчастий гіменофор — пластинки сіро-білуваті, рідкі. Прикріплення виїмчасте. Споровий порошок білий.

Ніжка

Ніжка 4-7 см заввишки, 0,1 см у товщину — дуже тонка, ниткоподібна, ламка. Колір сіро-білуватий згори, темніший донизу. Поверхня гладенька. Основа часто з білуватим міцелієм.

М'якоть

М'якуш дуже тонкий, сіро-білуватий. На зрізі кольору не змінює. Запах слабкий хлорно-вибілювальний — головна діагностична ознака.

Запах

Слабкий хлорно-вибілювальний, з нотою чистячого засобу або щойно нарізаного огірка. Розкривається при розтиранні м'якуша між пальцями.

Наукові синоніми (3)

Agaricus leptocephalus Pers., Icones et Descriptiones Fungorum Minus Cognitorum 2: 48, t. 12:4 (1800), Agaricus alcalinus var. leptocephalus (Pers.) Fr., Systema Mycologicum 1: 143 (1821), Mycena alcalina var. chlorinella J.E. Lange, Dansk botanisk Arkiv 1 (5): 21 (1914)

Двійники

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Часті запитання

Чи можна її їсти?

Ні. Занадто дрібна, без кулінарної цінності. У роді Mycena описані сліди мускарину у деяких видів — теоретичний ризик. Канон обережного грибника: міцен у кошик не беремо.

Чи має небезпечних двійників?

Серед мікроскопічних міцен — ні. Принципова небезпека на лісовому опаді — це молоді галерини облямовані (Galerina marginata), смертельно отруйні. У галерини бурий споровий порошок і кільце на ніжці, у міцени — білий порошок і ніжка без кільця.

Що це за хлорний запах?

Це природні леткі сполуки виду — фенольно-альдегідні речовини, що нагадують відбілювач. У мікології це діагностична ознака для розрізнення міцен між собою. Не показник зіпсованості і не небезпечно у такому масштабі.

Де її шукати?

На лісовому опаді — серед опалого листя, хвої, моху. Любить вологі тінисті ділянки. Сапротроф, не привʼязана до конкретного дерева. У всіх типах лісу: листяних, мішаних, хвойних.

У яких регіонах України трапляється?

По всій лісовій зоні: Карпати, Полісся, лісостеп. Один з найпоширеніших дрібних грибів-розкладачів опадної підстилки.

Коли її шукати?

Серпень — листопад, з піком у вересні-жовтні. Витримує перші заморозки.

Як відрізнити її від інших дрібних міцен?

За запахом. Серед сіро-бурих міцен лісової підстилки лише M. leptocephala має виражену хлорну ноту. Для більшості інших треба мікроскоп або послідовне порівняння морфології. Якщо ви розтерли міцену і відчули хлор — це з ймовірністю 80% наш вид.

Чи варто за нею звертати увагу?

Як за здобиччю — ні. Як за діагностичною вправою — так. Розрізнення дрібних міцен (галопус, ковпаковидна, слизька, тонкоголовчаста) — гарний тренінг уважності, особливо для початківців, які потім переходять до серйозних кулінарних видів.

Міцена тонкоголовчаста їстівна чи отруйна?
Міцена тонкоголовчаста — неїстівна. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Міцена тонкоголовчаста: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у міцени тонкоголовчастої — пластинчастий.
Яка шапка у міцени тонкоголовчастої?
Шапка 0,5-1,5 см у діаметрі, конічна або дзвонувата з гострим горбочком, з повздовжніми боріздками. Колір сіро-бурий, попелясто-сірий, у центрі темніший. Поверхня гладенька, ледь вологувата у дощ.
Яка ніжка у міцени тонкоголовчастої?
Ніжка 4-7 см заввишки, 0,1 см у товщину — дуже тонка, ниткоподібна, ламка. Колір сіро-білуватий згори, темніший донизу. Поверхня гладенька. Основа часто з білуватим міцелієм.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine