Міцена слизька чи Міцена тонкоголовчаста

Шапка 1-2,5 см у діаметрі, дзвонувата або конічна з горбочком, з часом стає опуклою. Колір жовтуватий, жовто-оливковий, лимонно-жовтий, у центрі темніший до бурувато-жовтого. Поверхня помітно слизька у вологу погоду — це головна діагностична ознака виду. Слиз можна підчепити нігтем і зняти плівкою. У суху погоду шапка просто блискуча, без вираженої слизистості. Край шапки тонкий, з повздовжніми боріздками.

Шапка 0,5-1,5 см у діаметрі, конічна або дзвонувата з гострим горбочком, з повздовжніми боріздками. Колір сіро-бурий, попелясто-сірий, у центрі темніший. Поверхня гладенька, ледь вологувата у дощ.

Пластинчастий гіменофор — пластинки білуваті до світло-жовтуватих, помірно рідкі. Прикріплення до ніжки виїмчасте. Споровий порошок білий.

Пластинчастий гіменофор — пластинки сіро-білуваті, рідкі. Прикріплення виїмчасте. Споровий порошок білий.

Ніжка 4-8 см заввишки, 0,1-0,2 см у товщину — дуже тонка, ниткоподібна, ламка, слизька у вологу погоду. Колір жовтуватий згори, з віком темніший до жовто-бурого донизу. Поверхня гладенька, з помітним шаром слизу.

Ніжка 4-7 см заввишки, 0,1 см у товщину — дуже тонка, ниткоподібна, ламка. Колір сіро-білуватий згори, темніший донизу. Поверхня гладенька. Основа часто з білуватим міцелієм.

М'якуш дуже тонкий, водянистий, жовтуватий. На зрізі кольору не змінює. Запах слабкий, у частини популяцій прогірклий, з нотою старого жиру або риби. Смак мʼякий, без вираженості.

М'якуш дуже тонкий, сіро-білуватий. На зрізі кольору не змінює. Запах слабкий хлорно-вибілювальний — головна діагностична ознака.

У частини популяцій — слабкий прогірклий, з нотою старого риб'ячого жиру або старого вершкового масла. Не у всіх знахідках — частина населення міцени слизької запаху не має.

Слабкий хлорно-вибілювальний, з нотою чистячого засобу або щойно нарізаного огірка. Розкривається при розтиранні м'якуша між пальцями.