Глива легенева чи Гливи звичайні

Шапка глеви легеневої сягає від 4 до 8, зрідка до 15 сантиметрів у діаметрі. Форма її віялоподібна, язикоподібна чи майже напівкругла, з тонким, часто хвилястим або трохи розщепленим краєм. Поверхня гладенька, суха, матова. Забарвлення світле — білувато-сіре, кремове чи блідо-вохристе, нерідко темніше біля місця прикріплення до деревини; з віком та на сонці шапка помітно жовтіє. Саме світлий, майже білий колір вирізняє цей вид з-поміж сірувато-бурої глеви звичайної.

Шапка 5–25 см у діаметрі, у молодих грибів округла або вушкоподібна, потім вєерна або устрицеподібна (звідси англійська назва oyster mushroom). Поверхня гладка, волога, від темно-сірої або сіро-блакитної у молодих до блідо-сірої або майже білої у зрілих. Край хвилястий, тонкий.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки білі чи кремові, доволі рідкі й товсті, помітно спускаються по ніжці, а за її відсутності збігають донизу аж до місця прикріплення шапки. Споровий порошок білий або з ледь помітним бузковим відтінком. Низхідні білі пластинки, що тривалий час залишаються світлими, — характерна риса гливи.

Пластинки часті, білуваті або кремові, від шапки спускаються по ніжці. У молодих грибів пластинки тісно зімкнуті, у старих розходяться. Спорів відбиток білий або блідо-бузковий.

Ніжка коротка або майже непомітна, зазвичай бічна чи ексцентрична, завдовжки до 4 сантиметрів, брудно-біла, біля основи опушено-волосиста. Часто кілька грибів зростаються ніжками в один пучок. М'якоть ніжки жорстка, особливо у зрілих екземплярів, тож у їжу беруть переважно шапки. Кільця та вольви немає.

Ніжка 1–5 см заввишки (або майже відсутня у бічних грибів), 1–2,5 см завтовшки, щільна, ексцентрична або бічна, біла або злегка сіра. Кільця і вольви немає.

М'якоть біла, у молодих грибів ніжна й соковита, з віком стає щільнішою та волокнистою, особливо ближче до ніжки. На зрізі кольору не змінює. Смак м'який, приємний, без гіркоти. Для столу обирають молоді шапки з ніжною м'якоттю.

М'якоть біла, щільна у молодих грибів, у зрілих більш волокниста і тверда — особливо у ніжці. Смак м'який, злегка анісовий. Добре поглинає аромати при приготуванні.

Запах приємний, грибний, інколи з ледь вловимим анісовим чи борошнистим відтінком. Аромат свіжий і не різкий, тож при визначенні спираються насамперед на світлу віялоподібну шапку, низхідні білі пластинки та ріст пучками на листяній деревині.

Запах приємний, анісово-грибний, тонкий. Свіжі гливи пахнуть м'яко і ненав'язливо. При обсмажуванні аромат стає більш вираженим і схожим на класичний грибний запах.