Фото: Hagen Graebner · CC BY-SA 3.0 · джерело
Фото: Hagen Graebner · CC BY-SA 3.0 · джерело
Вольваріелла шовковистаVolvariella bombycina
Паспорт
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Білий
- Розмір
- Великий (понад 15 см)
✓ Їстівний
Найчастіше плутають із двійником: Мухомор білий смердючий (смертельно отруйний).
Швидкі відповіді
Де шукати?
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Білий, Кремовий, Коричневий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Без запаху
Опис
Вольваріелла шовковиста — найкрасивіший представник свого роду. Велика шапка з шовковистим блиском, що нагадує тонку тканину з охристими і кремовими відтінками, на високій ніжці, що виходить з білого мішка-вольви. Росте не на землі, а просто з дерева — на живих і відмерлих стовбурах листяних, часто високо над землею.
Це їстівний гриб, але маловідомий — у класичних збирачів він поза увагою. Споживають тільки у свіжому вигляді, молодим, до того як шапка повністю розкриється. Смак ніжний, грибний, без різких нот, але м'якоть з віком швидко стає водянистою. Великі екземпляри цінні візуально, але для куліннарії краще брати тільки молоді — і обов'язково впевнено впізнавати.
В Україні росте у листяних і мішаних лісах, на стовбурах і пеньках в'яза, осики, тополі, рідше — клена і берези. Сезон тривалий — літо й осінь. Зустрічається рідко, але повсюдно по всій лісовій зоні.
Шапка
Шапка 7-18 см, спочатку яйцеподібна або дзвоникоподібна, потім розпростерто-конічна з горбком. Колір білий або кремовий, у центрі — охристо-коричневий, з шовковистими волокнистими лусочками радіальної структури. Поверхня шовковиста на дотик, з матовим блиском. Краї часто торочкуваті від залишків покривала.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор. Пластинки 6-12 мм завширшки, вільні, не прирослі до ніжки, часті. Спочатку білі, з віком стають рожевими, далі рожево-коричневими. Споровий порошок рожевий — ключова ознака.
Ніжка
Ніжка 7-19 см заввишки, 1-2,5 см у товщину, центральна, циліндрична, до основи злегка потовщена. Колір білий, гладка. Кільця немає. При основі — велика мішкоподібна біла або сірувата вольва, що щільно облягає ніжку, з широким верхнім краєм.
М'якоть
м'якоть біла, у молодих грибів пружна, з віком швидко жовтіє і стає водянистою. На зрізі може злегка жовтіти. Не підлягає тривалому зберіганню — використовуйте у день збору.
Запах
Слабкий грибний запах. Смак м'який, ніжний, без виражених нот. Деякі джерела описують ледь відчутний редисочний відтінок у молодих екземплярах.
›Наукові синоніми (6)
Agaricus bombycinus Schaeff. (1774), Agaricus denudatus Batsch (1783), Amanita calyptrata Lam. (1783), Pluteus bombycinus (Schaeff.) Fr. (1836), Volvaria bombycina (Schaeff.) P.Kumm. (1871), Volvariopsis bombycina (Schaeff.)
Як не сплутати
Двійники і порівняння
Порівняти з іншим грибом| Ознака | Вольваріелла шовковиста | Мухомор білий смердючий |
|---|---|---|
| Гіменофор | Пластинчастий | Пластинчастий |
| Колір шапки | Білий, Кремовий, Коричневий | Білий, Кремовий |
| Запах | Без запаху | Хімічний |
| Їстівність | Їстівний | Смертельно отруйний |
Інші двійники
Вольваріелла гарнаУмовно їстівнийпорівняння →
Вольваріелла хвойнаНевідомопорівняння →
Бліда поганкаСмертельно отруйнийпорівняння →
Знахідки читачів · 0
Фото читачів не перевіряються експертом. Позначка «Підтверджено» означає згоду грибників у стрічці, а не гарантію. Сумніваєтесь — не беріть.
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Солом'яний гриб
Volvariella volvacea
Плютей бурий
Pluteus cervinus
Опеньок зсихаючий
Desarmillaria tabescens
Опеньок темний
Armillaria ostoyae
Опеньок товстоногий
Armillaria gallica
Опеньок тополевий
Cyclocybe aegerita
Геріцій гребінчастий
Hericium erinaceus
Лисичка бліда
Cantharellus pallens
Часті запитання
Чи можна її їсти?
Так, гриб їстівний у свіжому вигляді. Беріть тільки молоді екземпляри зі ще білими пластинками і пружною м'якоттю. Готуйте відразу — швидко псується. Сушіння і консервація не підходять — водяниста м'якоть втрачає форму.
Чи не сплутати її з мухомором?
Силует справді нагадує мухомор — біла вольва, висока ніжка. Але ключові відмінності: у Вольваріелли нема кільця на ніжці, а пластинки з віком рожевіють. Крім того, Вольваріелла шовковиста росте на дереві, а небезпечні мухомори (Amanita phalloides, A. virosa) — на ґрунті. Це сильний маркер.
Де її шукати?
На живих і відмерлих стовбурах листяних дерев — особливо в'яза, осики, тополі, рідше клена і берези. Часто росте у дуплах, на ушкоджених місцях, на пнях. Може плодоносити високо над землею — на висоті 2-5 метрів.
У яких регіонах України вона є?
По всій лісовій зоні з листяними деревами — Карпати, Полісся, Лісостеп, гірський Крим. Знахідки трапляються в Закарпатті, Чернігівщині, Київщині, Полтавщині. Регулярно, але не масово.
Коли вона з'являється?
Червень-жовтень. Літньо-осінній вид, любить тепло і вологу. Пік плодоношення — серпень-вересень після гарних дощів.
Як швидко вона псується?
Дуже швидко. Молодий гриб придатний для їжі 1-2 дні. Уже на третій день м'якоть стає водянистою, шапка темніє, з'являється неприємний присмак. Беріть і готуйте в той же день.
З чим її плутають?
Найнебезпечніше — з білим мухомором смердючим (Amanita virosa) і блідою поганкою (Amanita phalloides). У них теж є вольва і немає кільця у деяких форм. Головна відмінність: мухомори ростуть на ґрунті, Вольваріелла шовковиста — на дереві. Плюс пластинки у Вольваріелли рожевіють.
Як відрізнити від інших Вольваріелл?
Шовковиста — найбільша (шапка до 18 см) і єдина, що росте на деревині. Вольваріелла гарна (V. gloiocephalus) — на ґрунті, гладка. Вольваріелла хвойна — дрібна, у хвойних лісах. Якщо знайшли велику з шовковистою шапкою на стовбурі — це майже напевно V. bombycina.
Вольваріелла шовковиста їстівна чи отруйна?
Вольваріелла шовковиста: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у вольваріелли шовковистої?
Яка ніжка у вольваріелли шовковистої?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine