MycoNote
Плютей бурий (Pluteus cervinus)
Фото: User:Strobilomyces · CC BY-SA 4.0 · джерело
Їстівний

Плютей бурийPluteus cervinus

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Їстівний
Сезон
Трав. — Жовт.
Гіменофор
Пластинчастий
Колір шапки
Коричневий
Розмір
Середній (5–15 см)
Запах
Редьковий
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Листяний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Трав. — Жовт.

Активні місяці: Травень, Червень, Липень, Серпень, Вересень, Жовтень.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Коричневий, Темно-коричневий, Сірий
  • Форма шапки: Опукла
  • Запах: Редьковий, Без запаху

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Травень – жовтень

Опис

Плютей бурий (Pluteus cervinus, у народі — "оленячий гриб", "плютій") — найпоширеніший представник великого роду Pluteus у наших лісах. Латинський епітет cervinus — "оленячий" — про бурувато-сіре забарвлення шапки, що нагадує шкуру оленя. Сапротроф на гнилій деревині листяних дерев, часто росте поодинці або по 2-3 на старих пнях, поваленому стовбурі.

Їстівний, але кулінарно середній. М'якуш мʼякий, водянистий, з нейтральним смаком. Підходить для смаження у міксі з іншими грибами, маринування. Самостійна страва не вражає — без характерного грибного аромату. Молоді гриби кращі за старі.

Безпекова цінність — діагностична. Плютей легко впізнавати за двома ознаками: рожеві пластинки і ніжка без кільця. Це робить його хорошим прикладом для відрізнення від смертельно отруйних грибів роду Amanita (з кільцем і вольвою). Цикл вивчення лісової мікології варто починати саме з нього.

В Україні поширений у всіх типах лісу: Карпати, Прикарпаття, Полісся, лісостеп. Сапротроф на гнилій деревині дуба, бука, граба, берези, тополі, рідше на хвойній. Сезон травень — жовтень, з піками у червні (літня хвиля) і серпні-вересні. Один з найдовших грибних сезонів — плодоносить майже круглорічно при достатній вологості.

Шапка

Шапка 4-12 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до конічно-опуклої з горбочком, з часом стає опукло-плоскою з низьким горбочком. Колір бурувато-сірий, оленячо-бурий, темно-бурий, у молодого темніший, з віком вицвітає до сіро-бурого. Поверхня гладенька з тонкими радіальними темнішими волокнами, у вологу погоду ледь липка.

Гіменофор

Пластинчастий гіменофор — пластинки вільні (не приросли до ніжки), часті. У молодого — білуваті, з часом стають рожевими через дозрілий рожевий спорий порошок. Спор-принт РОЖЕВИЙ — діагностична риса роду Pluteus (один з небагатьох пластинчастих лісових грибів з рожевими спорами).

Ніжка

Ніжка 5-12 см заввишки, 0,8-1,5 см у товщину, циліндрична, довга, відносно тонка, часто у нижній частині потовщена. Колір білуватий до сіро-бурого, з тонкими повздовжніми темнішими волокнами. Без кільця, без вольви — діагностично проти мухоморів.

М'якоть

М'якуш мʼякий, водянистий, білий. На зрізі кольору не змінює. Запах слабкий, у частини популяцій з ноткою редьки або сирої картоплі.

Запах

Слабкий нейтральний грибний, у частини популяцій з ноткою редьки або сирої картоплі.

Наукові синоніми (7)

Agaricus atricapillus Batsch, Elenchus fungorum. Continuatio prima: 77, t. 16:76 (1786), Agaricus fertilis Pers., Synopsis methodica fungorum: 328 (1801), Agaricus phonospermus Bull., Herbier de la France 12: t. 534 (1812), Gymnopus fertilis (Pers.) Gray, A natural arrangement of British plants 1: 606 (1821), Agaricus cervinus Schaeff., Fungorum qui in Bavaria et Palatinatu circa Ratisbonam nascuntur Icones 4: 6, t. 10 (1774), Agaricus curtisii Berk., Hooker's Journal of Botany and Kew Garden Miscellany 1: 98 (1849), Pluteus atricapillus var. albus Vellinga, Persoonia 12 (4): 342 (1985)

Двійники

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Часті запитання

Чи безпечно його їсти?

Так, без обмежень. Кулінарна цінність невелика — м'якуш мʼякий і нейтральний. Молоді гриби кращі. Готувати у міксі з іншими грибами або самостійно після короткого відварювання.

Як його впізнати?

Дві ключові ознаки. (1) Рожеві пластинки у дозрілого гриба і рожевий спор-принт. (2) Ніжка без кільця і без вольви. Якщо знайшли пластинчастий гриб на пню листяного дерева з цими ознаками — це з ймовірністю 80% плютей бурий або родич.

Чи має небезпечних двійників?

Серйозних — немає. Серед грибів з рожевими спорами небезпечні ентоломи (Entoloma sinuatum дає тяжкий гастроентерит), але ентоломи ростуть на ґрунті, не на гнилій деревині. Серед грибів на пнях — теоретично з молодими галериною облямованою (Galerina marginata) — смертельна! Але у галерини бурий спор-принт (не рожевий) і кільце на ніжці (у плютея нема).

Де його шукати?

На гнилій деревині листяних дерев — пнях, поваленому стовбурі, дрібних гілочках. Особливо рясно — на старих дубових і букових пнях, у вологих узліссях. Сапротроф.

У яких регіонах України трапляється?

По всій лісовій і лісостеповій зоні: Карпати, Прикарпаття, Полісся, лісостеп. У степу — у заплавних дібровах і парках великих міст.

Коли його шукати?

Травень — жовтень, з піками у червні (літня хвиля) і серпні-вересні. Один з найдовших грибних сезонів — плодоносить майже круглорічно при достатній вологості.

З якими грибами його плутають?

З іншими плютеями (Pluteus salicinus, P. atricapillus тощо) — теж їстівні. З ентоломою отруйною — небезпечна, але росте на ґрунті. З галериною облямованою — смертельна, на пнях з кільцем. Принципова страховка — спор-принт: рожевий = плютей або ентоломи (їстівний або токсичний); бурий = галерина (смертельний).

Як його готувати?

Самостійно — нецікаво (мʼякий нейтральний м'якуш). У міксі з іншими грибами — нормально. Смажити з цибулею. Маринувати після відварювання 10 хв. Сушити — гірше, м'якуш дуже тонкий, на сушці майже зникає.

Плютей бурий їстівний чи отруйний?
Плютей бурий — їстівний. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Плютей бурий: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у плютея бурого — пластинчастий.
Яка шапка у плютея бурого?
Шапка 4-12 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до конічно-опуклої з горбочком, з часом стає опукло-плоскою з низьким горбочком.
Яка ніжка у плютея бурого?
Ніжка 5-12 см заввишки, 0,8-1,5 см у товщину, циліндрична, довга, відносно тонка, часто у нижній частині потовщена. Колір білуватий до сіро-бурого, з тонкими повздовжніми темнішими волокнами.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine