Фото: User:Strobilomyces · CC BY-SA 3.0 · джерело
Фото: User:Strobilomyces · CC BY-SA 3.0 · джерело
Плютей бурийPluteus cervinus
Паспорт
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Коричневий
- Розмір
- Середній (5–15 см)
✓ Їстівний
Найчастіше плутають із двійником: Ентолома жовтувато-сиза отруйна (отруйний).
Швидкі відповіді
Де шукати?
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Коричневий, Темно-коричневий, Сірий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Редьковий, Без запаху
Опис
Плютей бурий (Pluteus cervinus, у народі — "оленячий гриб", "плютій") — найпоширеніший представник великого роду Pluteus у наших лісах. Латинський епітет cervinus — "оленячий" — про бурувато-сіре забарвлення шапки, що нагадує шкуру оленя. Сапротроф на гнилій деревині листяних дерев, часто росте поодинці або по 2-3 на старих пнях, поваленому стовбурі.
Їстівний, але кулінарно середній. М'якуш мʼякий, водянистий, з нейтральним смаком. Підходить для смаження у міксі з іншими грибами, маринування. Самостійна страва не вражає — без характерного грибного аромату. Молоді гриби кращі за старі.
Безпекова цінність — діагностична. Плютей легко впізнавати за двома ознаками: рожеві пластинки і ніжка без кільця. Але це стосується дорослого гриба: у молодого плютея пластинки ще білі й вільні, як у мухоморів (Amanita), і саме в цьому віці його можна сплутати з блідою поганкою. Тому молоді плютеї без рожевого відбитка спор краще не брати.
В Україні поширений. Сапротроф на гнилій деревині дуба, бука, граба, берези, тополі, рідше на хвойній. Сезон квітень — грудень, з піками у червні (літня хвиля) і серпні-вересні. Один з найдовших грибних сезонів — плодоносить майже круглорічно при достатній вологості.
Шапка
Шапка 4-12 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до конічно-опуклої з горбочком, з часом стає опукло-плоскою з низьким горбочком. Колір бурувато-сірий, оленячо-бурий, темно-бурий, у молодого темніший, з віком вицвітає до сіро-бурого. Поверхня гладенька з тонкими радіальними темнішими волокнами, у вологу погоду ледь липка.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор — пластинки вільні (не приросли до ніжки), часті. У молодого — білуваті, з часом стають рожевими через дозрілий рожевий спорий порошок. Спор-принт РОЖЕВИЙ — характерна риса роду Pluteus (хоча рожеві спори мають і ентоломи, вольваріели та деякі інші гриби).
Ніжка
Ніжка 5-12 см заввишки, 0,8-1,5 см у товщину, циліндрична, довга, відносно тонка, часто у нижній частині потовщена. Колір білуватий до сіро-бурого, з тонкими повздовжніми темнішими волокнами. Без кільця, без вольви — діагностично проти мухоморів.
М'якоть
М'якуш мʼякий, водянистий, білий. На зрізі кольору не змінює. Запах слабкий, у частини популяцій з ноткою редьки.
Запах
Слабкий нейтральний грибний, у частини популяцій з ноткою редьки або сирої картоплі.
›Наукові синоніми (7)
Agaricus atricapillus Batsch, Agaricus fertilis Pers., Agaricus phonospermus Bull., Gymnopus fertilis (Pers.) Gray, Agaricus cervinus Schaeff., Agaricus curtisii Berk., Pluteus atricapillus var. albus Vellinga
Як не сплутати
Двійники і порівняння
Порівняти з іншим грибом| Ознака | Плютей бурий | Ентолома жовтувато-сиза отруйна |
|---|---|---|
| Гіменофор | Пластинчастий | Пластинчастий |
| Колір шапки | Коричневий, Темно-коричневий, Сірий | Білий, Кремовий, Сірий, Жовтий |
| Запах | Редьковий, Без запаху | Борошнистий |
| Їстівність | Їстівний | Отруйний |
Інші двійники
Ліофіл скупченийЇстівнийпорівняння →
Знахідки читачів · 0
Фото читачів не перевіряються експертом. Позначка «Підтверджено» означає згоду грибників у стрічці, а не гарантію. Сумніваєтесь — не беріть.
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Вольваріелла гарна
Volvopluteus gloiocephalus
Вольваріелла хвойна
Volvariella hypopithys
Вольваріелла шовковиста
Volvariella bombycina
Солом'яний гриб
Volvariella volvacea
Опеньок зсихаючий
Desarmillaria tabescens
Опеньок темний
Armillaria ostoyae
Опеньок товстоногий
Armillaria gallica
Опеньок тополевий
Cyclocybe aegerita
Матеріали по темі
Часті запитання
Чи безпечно його їсти?
Зазвичай його вважають їстівним, але є повідомлення про розлади травлення після нього, і британський довідник First Nature радить не збирати його для їжі. Якщо берете — лише за повної впевненості й з рожевим відбитком спор. Кулінарна цінність невелика — м'якуш мʼякий і нейтральний. Молоді гриби кращі. Готувати у міксі з іншими грибами або самостійно після відварювання щонайменше 15 хвилин.
Як його впізнати?
Дві ключові ознаки. (1) Рожеві пластинки у дозрілого гриба і рожевий спор-принт. (2) Ніжка без кільця і без вольви. Якщо знайшли пластинчастий гриб на пню листяного дерева з цими ознаками — це з ймовірністю 80% плютей бурий або родич. Але рожевими пластинки стають лише з віком: у молодого гриба вони білі, як у мухоморів.
Чи має небезпечних двійників?
Є. Молодий плютей з білими вільними пластинками можна сплутати з блідою поганкою та іншими мухоморами: у них на ніжці кільце, біля основи мішечок-вольва або бульба, відбиток спор білий, і ростуть вони на землі. Вольваріели теж мають рожеві спори й вільні пластинки, але біля основи в них мішкувата вольва. Дрібний плютей вербовий (Pluteus salicinus) із сірою шапкою й синювато-зеленою основою ніжки містить псилоцибін. Серед грибів з рожевими спорами небезпечні й ентоломи (Entoloma sinuatum дає тяжкий гастроентерит), але ентоломи ростуть на ґрунті, не на гнилій деревині. Серед грибів на пнях — теоретично з молодими галериною облямованою (Galerina marginata) — смертельна! Але у галерини бурий спор-принт (не рожевий) і кільце на ніжці (у плютея нема).
Де його шукати?
На гнилій деревині листяних дерев — пнях, поваленому стовбурі, дрібних гілочках. Особливо рясно — на старих дубових і букових пнях, у вологих узліссях. Сапротроф.
У яких регіонах України трапляється?
Поширений в Україні всюди, де є гнила деревина листяних дерев: старі пні, повалені стовбури, купи тирси.
Коли його шукати?
Квітень — грудень, найбільше знахідок у серпні — жовтні. Один з найдовших грибних сезонів: у м'які роки трапляється майже цілий рік.
З якими грибами його плутають?
З іншими плютеями — але не всі вони їстівні: у плютеї вербовому (Pluteus salicinus) знайдено псилоцибін. З ентоломою отруйною — небезпечна, але росте на ґрунті. З галериною облямованою — смертельна, на пнях з кільцем. Принципова страховка — спор-принт: рожевий = плютей або ентоломи (їстівний або токсичний); бурий = галерина (смертельний); білий = можливо, мухомор, зокрема бліда поганка (смертельний).
Як його готувати?
Самостійно — нецікаво (мʼякий нейтральний м'якуш). У міксі з іншими грибами — нормально. Смажити з цибулею. Маринувати після відварювання щонайменше 15 хв. Сушити — гірше, м'якуш дуже тонкий, на сушці майже зникає.
Плютей бурий їстівний чи отруйний?
Плютей бурий: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у плютея бурого?
Яка ніжка у плютея бурого?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine