Гуепінія гельвеловидна чи Аурикулярія звивиста

Плодове тіло у вигляді розпластано-бічної консолі, 3–7 см (інколи до 10) у поперечнику. Верхня поверхня сіро-коричнева до буро-сірої, з виразними концентричними зонами і ворсистим/щетинистим опушенням, часто з нальотом зелених водоростей. Краї хвилясті, у молодих закруглені, у дорослих часто потріскані.

Справжньої шапки немає. Плодове тіло драглисте, пружне, лопатеве чи язикоподібне, нерідко скручене в ріжок або лійку, заввишки від 4 до 10 сантиметрів і завширшки до 10–17. Поверхня гладенька, матово-блискуча. Забарвлення яскраве — рожево-лососеве, абрикосове, червонувато-рожеве, рівномірне по всьому плодовому тілу. Драглиста консистенція та лососевий колір роблять гриб ні на що не схожим.

Нижня (увігнута) поверхня сильно складчасто-звивиста, червонувато-коричнева або фіолетово-коричнева, желатинова. Складки розташовані радіально від основи прикріплення. Споровий порошок білий.

Гіменофор гладенький, розташований на зовнішній (опуклій, нижній) поверхні плодового тіла; саме там утворюються спори. Пластинок, трубочок чи голок немає. Споровий порошок білуватий. Внутрішня (увігнута) поверхня дещо світліша й матова. Гладенький спороносний шар на драглистому тілі — типова риса аурикулярієвих грибів.

Ніжки немає або вона дуже коротка, бічна. Плодове тіло прикріплене боком до субстрату широкою основою. Часто кілька тіл зливаються у спільну колонію.

Вираженої ніжки майже немає; плодове тіло звужується донизу в коротку ніжкоподібну основу, завдовжки до 5 сантиметрів, що нерідко вкрита білим повстистим міцелієм і прикріплюється до ґрунту чи прихованої деревини. Уся структура драглиста й пружна, у нижній частині щільніша, майже хрящувата.

М'якуш у молодих грибів желатиновий, пружний, при висиханні стає твердим і шкірястим, при намоканні відновлює форму (як у юдиного вуха). Старі плодові тіла твердіють і темніють незворотно.

М'якоть драглиста, пружна, напівпрозора, лососево-рожева, у верхній частині м'якша, у ніжці щільніша й майже хрящувата. На зрізі кольору не змінює. Смак прісний, водянистий, невиразний, без гіркоти. Завдяки пружній хрусткій текстурі плоть їдять навіть сирою у салатах; старі екземпляри стають жорсткими.

Запах слабкий, нейтральний. Смак прісний — гриб поглинає аромат приправ.

Запах слабкий, майже невловимий, без різких нот. Аромат не є визначальною ознакою; гриб упізнають за яскравим лососево-рожевим кольором, драглистою пружною плоттю та язикоподібно-лопатевою формою.