Підтримати MycoNote →

MycoNote

Як відрізнити агроцибе польовий від іноцибе Патуйяра

Іноцибе Патуйяра смертельно отруйна

Агроцибе польовий і Іноцибе Патуйяра зовні схожі, тому їх легко сплутати — але агроцибе польовий невідомо, а іноцибе Патуйяра смертельно отруйна. Головна зовнішня відмінність — зміна м'якоті: в агроцибе польового — не змінюється, в іноцибе Патуйяра — червоніє. Гриби також різняться за такими ознаками: ніжка, поверхня шапки, колір шапки. За найменшого сумніву гриб краще не брати.

Не впевнені? Визначити за фото

Ознаки поруч

Агроцибе польовийІноцибе Патуйяра
Порівняння характеристик: Агроцибе польовий та Іноцибе Патуйяра
Клас їстівностіАгроцибе польовий: НевідомоІноцибе Патуйяра: Смертельно отруйний
СезонАгроцибе польовий: Літо, ОсіньІноцибе Патуйяра: Весна, Літо
РозмірАгроцибе польовий: Дуже малий (<3 см)Іноцибе Патуйяра: Середній (5–15 см)
Колір шапкиАгроцибе польовий: КоричневийІноцибе Патуйяра: Білий, Кремовий, Червоний, Рожевий
Поверхня шапкиАгроцибе польовий: ГладкаІноцибе Патуйяра: Волокниста
СмакАгроцибе польовий: НевідомийІноцибе Патуйяра: М'який
ЗапахАгроцибе польовий: Без запахуІноцибе Патуйяра: Фруктовий, Приємний
Зміна м'якотіАгроцибе польовий: Не змінюєтьсяІноцибе Патуйяра: Червоніє
НіжкаАгроцибе польовий: Із коренемІноцибе Патуйяра: Центральна
СубстратАгроцибе польовий: Ґрунт, На деревиніІноцибе Патуйяра: Ґрунт
Тип живленняАгроцибе польовий: СапротрофІноцибе Патуйяра: Мікоризоутворювач
Дерева-партнериАгроцибе польовий: —Іноцибе Патуйяра: Дуб, Бук, Граб, Ліщина
Як ростеАгроцибе польовий: Поодинці, ГрупоюІноцибе Патуйяра: Групою

Однакові в обох: призначення, форма шапки, гіменофор.

Коли і де трапляються разом

Спільних місць зростання в картках немає.

Агроцибе польовий

Іноцибе Патуйяра

Як виглядають

Шапка, Гіменофор, Ніжка, М'якоть, Запах

Шапка

Агроцибе польовий

Маленька, 1–4 см у діаметрі. У молодих грибів дзвоникоподібна, з часом розкривається ширше. Колір вохристо-коричневий, при підсиханні світлішає до блідо-жовтуватого. Поверхня гладка, блискуча, у вологу погоду трохи маслиста.

Іноцибе Патуйяра

Шапка 2,5-8 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до випуклої, з широким горбком у центрі; з віком розгортається. Поверхня шовковисто-блискуча, з тонкими радіальними волокнами і врослими лусочками. Колір спочатку білуватий, кремовий або кольору слонової кістки; з віком і при дотику повільно червоніє — спочатку рожевіє, потім стає цегляно-карміновим або кориково-червоним. Найкраще червоніння помітно по краю шапки і у місцях механічних пошкоджень. Це — ключова діагностична ознака.

Гіменофор

Агроцибе польовий

Пластинчастий гіменофор. Пластинки вузькі, прирослі до ніжки, спершу білуваті або жовтуваті, потім з бузковим відтінком, зрештою темні сіро-бурі. Споровий порошок іржаво-бурий.

Іноцибе Патуйяра

Пластинчастий гіменофор. Пластинки досить часті, з виїмчастим прикріпленням. У молодого гриба — білувато-рожевуваті, з віком — оливково-бурі до буро-цегляних. Споровий порошок оливково-бурий або тютюнового кольору — характерний для всього роду Inocybe.

Ніжка

Агроцибе польовий

Тонка і висока як на такий маленький гриб: зазвичай 3–10 см заввишки, але всього 1,5–5 мм у товщину. Вкорінена: довгі білуваті тяжі тягнуться до склероція, щільного бульбоподібного вузлика в ґрунті, темного зовні й білого всередині, з якого гриб і виростає. Кільця немає, вольви немає.

Іноцибе Патуйяра

Ніжка 3-10 см заввишки, 0,5-1,5 см у товщину, циліндрична або донизу злегка розширена. Колір білуватий до кремового, з рожевим або червонувато-цегляним відтінком (особливо у нижній частині). При дотику і з віком — червоніє, як і шапка. Поверхня поздовжньо-волокниста, без кільця. м'якуш ніжки щільний.

М'якоть

Агроцибе польовий

м'якоть тонка, ламка, без вираженого кольору. Жодних характерних змін на зрізі.

Іноцибе Патуйяра

м'якуш товстий, білий; на зрізі повільно червоніє (не одразу і не в кожного гриба), особливо у нижній частині ніжки. Це — важлива діагностична ознака для відрізнення від більшості печериць, у яких м'якуш або не змінює кольору, або жовтіє (втім, деякі лісові печериці, як-от Agaricus silvaticus, теж червоніють, тому дивіться також на пластинки і споровий відбиток). Аромат і смак свіжого м'якуша приємні, фруктово-солодкуваті — і саме це додає підступності.

Запах

Агроцибе польовий

Без вираженого запаху. Свіжий гриб не дає тих сильних нот, які допомагають впізнавати інші види — звичайний рослинний, грибний тон.

Іноцибе Патуйяра

солодко-фруктовий, з нотами стиглих груш або яблук — нетиповий для роду Inocybe, які зазвичай мають сперматичний або затхлий запах. Цей привабливий аромат + червоніюча біла шапка + сезон, коли збирають їстівні білі гриби — ідеальна пастка для збирача-початківця. ніколи не покладайтесь на запах при ідентифікації цього виду.

Схожі порівняння

Джерела · 12

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine
  • [7]Sánchez L., Rubio Casas L. Agrocybe arvalis, una interesante especie localizada en el Montseny. Revista Catalana de Micologia 37, 2016
  • [8]Mycocharentes (Tanchaud 2022): Agrocybe arvalis
  • [9]Wikipedia: Agrocybe arvalis
  • [10]Commanster: Agrocybe arvalis
  • [11]Bioinfo (UK): Agrocybe arvalis
  • [12]Tox Info Suisse: Muscarin-Syndrom