Як відрізнити клітоцибе лійковидний від паралепістопсиса амоеноленс
Клітоцибе лійковидний і Паралепістопсис амоеноленс зовні схожі, тому їх легко сплутати — але клітоцибе лійковидний їстівний, а паралепістопсис амоеноленс отруйний. Головна зовнішня відмінність — субстрат: у клітоцибе лійковидного — ґрунт, лісова підстилка, у паралепістопсиса амоеноленс — хвойна підстилка. Гриби також різняться за такими ознаками: дерева-партнери, форма шапки, розмір. За найменшого сумніву гриб краще не брати.
Не впевнені? Визначити за фотоОзнаки поруч
| Характеристика | Клітоцибе лійковидний | Паралепістопсис амоеноленс |
|---|---|---|
| Клас їстівності | Клітоцибе лійковидний: Їстівний | Паралепістопсис амоеноленс: Отруйний |
| Сезон | Клітоцибе лійковидний: Літо, Осінь | Паралепістопсис амоеноленс: Літо, Осінь, Зима |
| Призначення | Клітоцибе лійковидний: Свіже приготування, Маринування | Паралепістопсис амоеноленс: Не вживають |
| Розмір | Клітоцибе лійковидний: Малий (до 5 см) | Паралепістопсис амоеноленс: Середній (5–15 см) |
| Колір шапки | Клітоцибе лійковидний: Коричневий, Кремовий | Паралепістопсис амоеноленс: Білий, Кремовий, Рожевий, Рудий, Оранжевий |
| Форма шапки | Клітоцибе лійковидний: Воронкоподібна | Паралепістопсис амоеноленс: Опукла, Плоска, Угнута |
| Поверхня шапки | Клітоцибе лійковидний: Гладка | Паралепістопсис амоеноленс: Тріщинувата, Гладка |
| Смак | Клітоцибе лійковидний: М'який | Паралепістопсис амоеноленс: Невідомий |
| Запах | Клітоцибе лійковидний: Приємний, Мигдальний | Паралепістопсис амоеноленс: Приємний, Фруктовий |
| Субстрат | Клітоцибе лійковидний: Ґрунт, Лісова підстилка | Паралепістопсис амоеноленс: Хвойна підстилка |
| Тип живлення | Клітоцибе лійковидний: Сапротроф | Паралепістопсис амоеноленс: — |
| Дерева-партнери | Клітоцибе лійковидний: Дуб, Бук, Граб, Береза, Ліщина | Паралепістопсис амоеноленс: Сосна, Модрина, Ялина |
| Як росте | Клітоцибе лійковидний: Групою, Колом | Паралепістопсис амоеноленс: Групою |
Однакові в обох: зміна м'якоті, гіменофор, ніжка.
ОТРУЙНИЙ
Вживання спричиняє отруєння. Не збирайте без впевненої ідентифікації.
Отруйний, синдром акромелалгії (еритромелалгії) від акромелових кислот. Симптоми через день чи до тижня після їжі: сильний пекучий біль, почервоніння й набряк стоп і кистей, часто без блювання й проносу. Триває тижнями чи місяцями, великі кількості можуть загрожувати життю. Варіння отрути не руйнує. Лікування переважно підтримувальне. Якщо після страви з лісових грибів пекуть кінцівки, одразу телефонуйте 103 і збережіть залишки грибів.
При підозрі на отруєння — негайно викликайте швидку: 103
Коли і де трапляються разом
Спільних місць зростання в картках немає.
Клітоцибе лійковидний
Паралепістопсис амоеноленс
Як виглядають
Шапка, Гіменофор, Ніжка, М'якоть, Запах
Шапка
Клітоцибе лійковидний
Шапка 3-8 см у діаметрі, у молодого гриба випукла, з часом стає лійкоподібною з вираженим вгнутим центром і часто з невеликим тупим горбком у центральній впадині. Колір блідо-бежевий, світло-коричнюватий до рожевувато-вохристого, у молодого гриба трохи темніший, у зрілого — світліший, майже кремовий. Поверхня шовковисто-матова, гладенька. Шкірочка тонка.
Паралепістопсис амоеноленс
Шапка 3–7 см, зрідка до 8 см. У молодого гриба вона опукла, з краєм, довго підгорнутим донизу й коротко рубчастим. Згодом шапка стає плоскою і неглибоко вдавленою, іноді з широким низьким горбиком, але глибокою лійкою зазвичай не стає.
Молоду шапку густо вкриває білуватий наліт, тож вона здається білою чи кремовою. Наліт розтріскується на дрібні лусочки й найдовше тримається біля краю. Під ним шапка кремово-бежева, потім рожевувато-бежева, а з віком іржаво-помаранчева, особливо в центрі. Від вологи вона не світлішає, у мокру погоду трохи слизька, біля краю бувають водянисті плями.
Гіменофор
Клітоцибе лійковидний
Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, тонкі, сильно низхідні по ніжці. Колір білуватий до кремового, з віком — кремово-охристий. Споровий порошок білий до блідо-кремового.
Паралепістопсис амоеноленс
Пластинки часті, з короткими пластиночками між ними, збігають на ніжку, зрідка розгалужуються. Вони легко відділяються від м'якоті шапки. Спершу білуваті, потім вохристо-жовтуваті чи рожевувато-бежеві. Відбиток спор білуватий чи блідо-кремовий, не чисто білий. Спори гладенькі, у лепісти перевернутої дрібнобородавчасті, але це видно лише під мікроскопом.
Ніжка
Клітоцибе лійковидний
Ніжка 3-7 см заввишки, 0,5-1 см у товщину, циліндрична або донизу злегка потовщена. Колір білуватий або бежевий, блідіший за шапку чи в її тон, у нижній частині — з білим міцеліальним пушком. Поверхня гладенька або з тонкими поздовжніми волокнами. Без кільця.
Паралепістопсис амоеноленс
Ніжка коротка, 3–5 см заввишки й 0,7–1,3 см завтовшки, циліндрична чи трохи розширена донизу, по центру шапки або трохи збоку. Колір як у шапки або світліший. Угорі ніжка біла, наче припорошена. Біля основи густий білий пухнастий міцелій склеює хвою і шматочки деревини в грудочку. Кільця й піхви немає.
М'якоть
Клітоцибе лійковидний
М'якуш тонкий, білий до кремового, м'який, ламкий. На зрізі кольору не змінює. Смак м'який, без особливостей.
Паралепістопсис амоеноленс
М'якоть пружна, біла чи блідо-кремова, на зрізі колір не змінює.
Запах
Клітоцибе лійковидний
Слабкий, солодкуватий, часто з ноткою гіркого мигдалю, дехто чує в ньому свіже сіно. Буває, що запаху майже немає. Смак м'який, ніжний.
Паралепістопсис амоеноленс
Запах сильний, приємний, квітковий: жасмин, апельсиновий цвіт, чубушник чи перестиглі груші. Наприкінці він може ставати нудотним. Та запах не перевірка: лепіста перевернута теж буває солодкуватою, а їстівна лепіста фіалкова пахне квітами.
Схожі порівняння
Джерела · 14
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine
- [7]Stadt Wien: Pilzberatung, Ranziger Trichterling
- [8]Wikipedia (de): Parfümierter Trichterling
- [9]Wikipedia (en): Paralepistopsis amoenolens (2026)
- [10]Wikipedia (fr): Clitocybe à bonne odeur (2026)
- [11]Saviuc P. F. et al. Erythromelalgia and mushroom poisoning. Journal of Toxicology: Clinical Toxicology, 2001, 39(4): 403–407 (2001)
- [12]Saviuc P., Danel V. New syndromes in mushroom poisoning. Toxicological Reviews, 2006, 25(3): 199–209, Saviuc P., Danel V. (2006)
- [13]Ishida Y. et al. Simultaneous Analysis of Paralepistopsis acromelalga Applied to Cooked and Processed Foods. Shokuhin Eiseigaku Zasshi, 2023, 64(2): 89–93 (2023)
- [14]Liste der Giftpilze mit Syndromen, DGfM-Fachausschuss Pilzverwertung und Toxikologie, Stand 01.05.2026 (2026)