Двійники літнього білого гриба і як їх впізнати

Літній білий гриб (Boletus reticulatus, у нашому каталозі це білий гриб дубовий) виходить першим, і саме початківці найчастіше плутають його з сусідами. Більшість двійників видає себе однією-двома деталями, варто лише знати, куди дивитися.

Хороша новина в тому, що смертельно отруйних серед них в наших лісах майже немає. Погана: один гіркий гриб здатен зіпсувати цілу каструлю, а кілька видів усе ж краще обходити стороною. Розберемо їх по черзі.

Гірчак, найчастіша помилка

Перший і найпідступніший двійник це гірчак жовчний. Здалеку він майже копія боровика: така сама бура шапка, міцна ніжка, схожа постава під деревом.

Видає його низ шапки. У молодого гірчака трубчастий шар білий, але швидко набуває брудно-рожевого відтінку. У справжнього боровика рожевого не буває ніколи, тільки білий, жовтий або оливковий з віком.

Друга прикмета на ніжці. Сіточка в гірчака темна, бура, чітка, тоді як у літнього боровика вона світла. І найнадійніша перевірка: крихітний шматочок гірчака на язику дає різку гіркоту, що не зникає. Боровик на смак м'який, горіховий.

Гірчак не отруйний, але навіть один екземпляр робить страву неїстівною. Щоб запам'ятати різницю назавжди, гляньте наше порівняння боровика й гірчака поруч.

Дубовик, той, що синіє

Другий сусід це дубовик звичайний. Він теж міцний і темноголовий, теж любить листяні ліси, тож трапляється поряд із боровиком.

Відрізнити його просто за трьома знаками. По-перше, низ шапки не білий, а жовтий чи оранжево-червонуватий, із дрібними червонуватими порами. По-друге, на ніжці часто помітний червонястий відтінок. По-третє, головне: зріз дубовика швидко синіє, інколи майже чорніє.

Запам'ятайте просте правило. Літній боровик на зрізі лишається білим, він не синіє і не червоніє. Якщо м'якоть міняє колір, перед вами вже не білий гриб. Дубовик їстівний після відварювання, але новачку його краще не брати, щоб не сплутати з чимось гіршим. Деталі в порівнянні боровика й дубовика.

Сатанинський гриб, той, якого обходять

Найнебезпечніший двійник це сатанинський гриб. У сирому вигляді він отруйний і дає серйозний розлад шлунка, тож його просто не беруть.

Упізнати його можна за поєднанням ознак:

• шапка бліда, сірувато-біла або з брудно-оливковим тоном, не тепло-коричнева;
• пори знизу яскраво-червоні або карміново-рожеві;
• ніжка товста, бочкоподібна, з червоною сіткою в середній частині;
• зріз повільно синіє, а старий гриб віддає неприємним запахом.

Боровик поруч виглядає геть інакше: тепла горіхова шапка, біла або жовта губка, світла сіточка, чистий горіховий запах. Якщо бачите червоні пори і червону сітку, не вгадуйте, просто лишіть гриб у лісі. Поруч ми зібрали порівняння боровика і сатанинського гриба.

Три перевірки, що рятують щоразу

Щоб не тримати в голові десяток видів, достатньо трьох рухів над кожним сумнівним грибом:

1. подивіться на низ шапки: рожевий чи яскраво-червоний це не боровик;
2. розріжте ніжку: посиніння або почервоніння означає інший вид;
3. перевірте сіточку і запах: у боровика сітка світла, запах горіховий, смак не гіркий.

Якщо всі три перевірки за боровика, можна брати спокійно. Якщо хоч одна насторожує, краще пройти повз. У лісі діє золоте правило: не впевнений, не бери.

З практики додам ще одне. Більшість помилок трапляється поспіхом, коли кошик уже повний і око «домальовує» бажане. Тому сумнівний гриб варто роздивитися окремо, а не кидати в купу до перевірки.

Стежити за тим, коли боровики справді йдуть, зручно через наш грибний радар: у вдалі дні гриба багато, і немає спокуси хапати все підряд.

Джерела

• «Визначник грибів України» (Київ, видавництво «Наукова думка»).
• Boletus reticulatus у базі GBIF, глобальна база даних про біорізноманіття.
• Tylopilus felleus у базі MycoBank, міжнародна номенклатурна база грибів.
• Boletus reticulatus у Вікіпедії.