Їстівні гриби України, фото і назви

Українські ліси щедрі на гриби, та з усього розмаїття на стіл потрапляє лише частина. Щоб упевнено наповнювати кошик, корисно знати «золотий список» їстівних грибів: як вони звуться, який мають вигляд і де ховаються.

Зібрали для вас наочний путівник найвідомішими їстівними грибами України. Розклали їх по трьох групах, дали короткі прикмети кожного й посилання на докладні описи. Так ви легше впізнаєте знахідку прямо в лісі.

Одразу домовимося про головне правило: береть лише ті гриби, у яких ви впевнені на сто відсотків. Сумнівний гриб завжди лишають у лісі, хай який апетитний він на вигляд.

Трубчасті гриби

У трубчастих грибів під шапкою не пластинки, а губчастий шар із дрібних трубочок. Саме до цієї групи належать найцінніші наші гриби, і двійників серед них небагато.

• **Білий гриб** цар лісу. М'ясиста бура шапка, товста ніжка з білою сіточкою, біла м'якоть, що не темніє на зрізі. Росте в усіх типах лісу. Докладніше в матеріалі «білий гриб, головний боровик українського лісу».
• **Підберезник**, у народі бабка. Сірувато-бура шапка, висока ніжка в темних лусочках, любить березові узлісся. Усе про нього в статті «бабка, що це за гриб».
• **Підосичник** яскрава оранжево-червона шапка й щільна м'якоть, що синіє на зрізі. Міцний, гарний гриб осикових і мішаних лісів.
• **Маслюк звичайний** слизька коричнева шапка, з якої знімають шкірку. Росте сім'ями в молодих соснах. Деталі в путівнику «маслюк, найпопулярніший гриб соснового бору».
• **Моховик зелений** суха оксамитова шапка бурих чи зеленкуватих відтінків, жовті пори, що синіють. Любить мох і світло. Більше в статті «моховик, що це за гриб».
• **Польський гриб** темна каштанова шапка, щільна м'якоть, що виразно синіє. За смаком близький до білого, особливо добрий восени.

Спільна порада для трубчастих: уникайте грибів із яскраво-червоними чи оранжевими порами й гірким або пекучим смаком. Це ознаки неїстівних видів.

Пластинчасті гриби

У пластинчастих грибів під шапкою тонкі радіальні пластинки. Група велика й смачна, та саме тут трапляються небезпечні двійники, тож уважність не зайва.

• **Лисичка** яскраво-жовта, із хвилястими краями й несправжніми пластинками, що збігають на ніжку. Майже ніколи не буває червивою. Росте групами в мішаних лісах.
• **Опеньок осінній** дрібний гриб медового кольору з кільцем на ніжці, росте великими сім'ями на пеньках і коренях. Збирають пізнім літом і восени.
• **Печериця лісова** бурувата луската шапка, рожеві пластинки, що з віком темнішають. Близька родичка магазинної печериці.
• **Рижик справжній** оранжево-рудий гриб хвойних лісів із концентричними колами на шапці. На зрізі виділяє оранжевий сік, чудовий для засолу.
• **Гливи звичайні** ростуть ярусами на стовбурах і пеньках. Сіра чи буро-сіра вухоподібна шапка, ніжна м'якоть. Трапляються навіть пізньої осені.
• **Сироїжка синьо-зелена** одна з найсмачніших і найбезпечніших сироїжок із зеленкувато-синьою шапкою. Серед сироїжок головне оминати їдкі види з пекучим смаком.
• **Груздь справжній** білий гриб із лійчастою шапкою й бахромою по краю, виділяє їдкий білий сік. Умовно їстівний, потребує вимочування й засолу.

Тут діє суворіше правило: пластинчасті гриби найлегше сплутати з отруйними. Якщо є найменший сумнів щодо виду, гриб не беруть.

Сумчасті та інші гриби

Окремо стоять гриби, що не вкладаються у дві попередні групи, та теж добре відомі грибникам.

• **Зморшок звичайний** весняний гриб із комірчастою, схожою на стільники шапкою. Умовно їстівний: потребує відварювання перед готуванням.
• **Дощовик гігантський** велика біла куля на луках і галявинах. Їстівний, поки м'якоть усередині біла й пружна. Як тільки вона жовтіє, гриб уже старий.
• **Гриб-зонтик великий** високий гриб із лускатою шапкою, схожою на парасольку, і рухомим кільцем на ніжці. Смачний, але новачкові його варто добре вивчити, щоб не сплутати з отруйними.

Ці гриби менш «масові», та кожен по-своєму цінний і впізнаваний, коли знаєш прикмети.

Як упевнено відрізнити їстівний гриб

Знати назву й вигляд це половина справи. Друга половина грибна обачність, що береже здоров'я.

1. Дивіться на сукупність ознак. Гриб упізнають за формою й кольором шапки, типом низу (трубочки чи пластинки), ніжкою, запахом і місцем росту, а не за однією прикметою.
2. Перевіряйте низ шапки. Трубчастий шар чи пластинки, їхній колір і реакція на дотик багато розкажуть про вид.
3. Не куштуйте незнайомі гриби. Скуштувати кінчиком язика можна хіба для перевірки на гіркоту чи пекучість у явно їстівних родів, і то не ковтаючи.
4. Не беріть старі й червиві гриби. Навіть їстівний гриб у перестиглому стані може зіпсувати страву.
5. Сумніваєтеся, не беріть. Це головне правило, яке не має винятків.

Особливо обережними будьте з пластинчастими грибами й завжди оминайте екземпляри з бульбою біля основи ніжки та білими пластинками: так виглядають найнебезпечніші отруйні гриби.

Коли і де шукати їстівні гриби

Сезон тихого полювання в Україні триває з весни до перших стійких приморозків. Зморшки відкривають його у квітні й травні, а основна хвиля припадає на літо й осінь.

Більшість їстівних грибів любить мішані, хвойні й листяні ліси, узлісся, галявини й порослі мохом ділянки. З'являються вони дружно за кілька днів після теплого дощу, коли земля напиталася вологи й прогрілася.

Щоб не виходити в ліс навмання, орієнтуйтеся на наш грибний радар: він показує, коли волога й тепло складаються вдало для появи грибів. Це точніше за будь-який календар і економить не одну марну прогулянку.

Джерела

• «Визначник грибів України» (Київ, видавництво «Наукова думка»).
• Boletus edulis у базі GBIF, глобальна база даних про біорізноманіття.
• Fungi у базі MycoBank, міжнародна номенклатурна база грибів.
• Edible mushroom у Вікіпедії.