MycoNote
Підосичник (Leccinum aurantiacum)
Фото: Hans Hillewaert · CC BY-SA 4.0 · джерело
Їстівний

ПідосичникLeccinum aurantiacum

Також відомий як: Підосиковик, підосиновик, осиковик, козак, козар, чорниш, бабка червона

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Їстівний
Сезон
Черв. — Жовт.
Колір шапки
Оранжевий
Розмір
Великий (понад 15 см)
Запах
Приємний грибний
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Листяний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Черв. — Жовт.

Активні місяці: Червень, Липень, Серпень, Вересень, Жовтень.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Оранжевий, Рудий, Червоний
  • Запах: Приємний грибний

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Червень – жовтень

Опис

Підосичник, або осичняк (Leccinum aurantiacum), — їстівний гриб першої категорії, що утворює мікоризу переважно з осикою (тополею тремтячою), рідше з тополею та берестом. Поширений по всій помірній зоні Євразії.

Відрізняється ефектним оранжево-червоним забарвленням шапки і характерним посинінням м'якоті на зрізі, що є наслідком окислення варіегатової кислоти. Плодоносить з червня по жовтень.

Цінний їстівний гриб: м'якоть щільна, смачна. Темніє при приготуванні, але це не погіршує смак. Найкращий для смаження і маринування.

Шапка

Шапка 6–20 см у діаметрі, куляста у молодих грибів, потім подушкоподібна. Поверхня тонкоповстяна або злегка шкіряста, суха. Колір яскравий — цегляно-червоний, помаранчевий або рудий, у тінистих місцях може бути тьмяніший.

Гіменофор

Гіменофор трубчастий. Пори дрібні, округлі, спочатку білі, потім буріють. При натисканні і на зрізі трубочки синіють або зеленіють — це нормальна реакція і не свідчить про небезпеку.

Ніжка

Ніжка 8–20 см заввишки, 2–4 см завтовшки, щільна, булавоподібна знизу, циліндрична у верхній частині. Поверхня біла, вкрита темно-бурими або чорнуватими луски та волокнами. Ніжка дуже тверда, майже дерев'яниста у зрілих грибів.

М'якоть

М'якоть щільна, біла, на зрізі швидко синіє, потім темніє до сіро-фіолетового і, зрештою, майже чорного кольору. Потемніння відбувається і при варінні. Смак приємний, м'ясний. Ніжка у зрілих грибів дуже волокниста.

Запах

Запах слабкий, приємний, грибний, злегка землистий. При обсмажуванні аромат стає насиченішим і апетитнішим. Порівняно з білим грибом запах підосичника менш виразний, але цілком приємний.

Близькі види

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Підберезник (Leccinum scabrum)

Підберезник

Leccinum scabrum

Їстівний
Підберезник болотяний (бабка біла) (Leccinum holopus)

Підберезник болотяний

Leccinum holopus

Їстівний
Підберезник різнокольоровий (бабка плямиста) (Leccinum variicolor)

Підберезник різнокольоровий

Leccinum variicolor

Їстівний
Підберезник рожевіючий (Leccinum roseofractum)

Підберезник рожевіючий

Leccinum roseofractum

Їстівний
Підберезник твердуватий (Leccinum duriusculum)

Підберезник твердуватий

Leccinum duriusculum

Їстівний
Підберезник чорний (Leccinum melaneum)

Підберезник чорний

Leccinum melaneum

Їстівний
Красноголовець (підосиновик) сосновий (Leccinum vulpinum)

Красноголовець сосновий

Leccinum vulpinum

Їстівний
Підосиновик дубовий (Leccinum quercinum)

Підосиновик дубовий

Leccinum quercinum

Їстівний

Матеріали по темі

Часті запитання

Підосичник їстівний чи отруйний?
Підосичник — їстівний. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Яка шапка у підосичника?
Шапка 6–20 см у діаметрі, куляста у молодих грибів, потім подушкоподібна. Поверхня тонкоповстяна або злегка шкіряста, суха. Колір яскравий — цегляно-червоний, помаранчевий або рудий, у тінистих місцях може бути тьмяніший.
Яка ніжка у підосичника?
Ніжка 8–20 см заввишки, 2–4 см завтовшки, щільна, булавоподібна знизу, циліндрична у верхній частині. Поверхня біла, вкрита темно-бурими або чорнуватими луски та волокнами. Ніжка дуже тверда, майже дерев'яниста у зрілих грибів.
Який запах і смак у підосичника?
Запах слабкий, приємний, грибний, злегка землистий. При обсмажуванні аромат стає насиченішим і апетитнішим. Смак: ніжний.
Де росте Підосичник?
Типові місця зростання: Листяний ліс, Мішаний ліс.
Під якими деревами росте Підосичник?
Підосичник зазвичай зростає поряд із: Осика, Береза.
У яких регіонах України трапляється Підосичник?
Вид зафіксовано у таких регіонах: Волинська область, Рівненська область, Житомирська область, Київська область, Чернігівська область, Сумська область, Львівська область, Івано-Франківська область, Закарпатська область, Чернівецька область, Тернопільська область.
Коли збирати Підосичник?
Гриб плодоносить у: Червень, Липень, Серпень, Вересень, Жовтень.
Як готувати Підосичник?
Підосичник можна смажити, варити, маринувати та сушити. Перед приготуванням рекомендується відварити 10–15 хвилин і злити воду.
Чи можна сушити Підосичник?
Так, Підосичник добре підходить для сушіння та заморожування. Сушені гриби зберігають аромат і використовуються для супів, соусів та начинок.
Яка наукова назва підосичника?
Латинська назва — Leccinum aurantiacum. Належить до роду Leccinum, родина Boletaceae.

Джерела

  • [1]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [2]GBIF