Гігрофор дібровний чи Підосичник

Шапка 4-10 см, спочатку напівсферична, потім розпростерто-опукла з широким горбком. Колір помаранчево-червонуватий, цегляно-жовтогарячий, у центрі темніший. Поверхня суха або в вологу погоду злегка слизька, гладка. Краї тонкі, у дозрілих часто розірвані.

Шапка 6–20 см у діаметрі, куляста у молодих грибів, потім подушкоподібна. Поверхня тонкоповстяна або злегка шкіряста, суха. Колір яскравий — цегляно-червоний, помаранчевий або рудий, у тінистих місцях може бути тьмяніший.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки рідкі, товсті, низхідні на ніжку (типова ознака роду Hygrophorus). Спочатку білі або кремові, з віком набувають жовтуватого або рожевуватого відтінку. Споровий порошок білий.

Гіменофор трубчастий. Пори дрібні, округлі, спочатку білі, потім буріють. При натисканні і на зрізі трубочки синіють або зеленіють — це нормальна реакція і не свідчить про небезпеку.

Ніжка 4-8 см заввишки, 1-2 см у товщину, циліндрична, до основи злегка звужена. Колір білий або кремовий, у верхній частині з рожевуватим відтінком. Поверхня суха, з дрібним білим борошнистим нальотом у верхній частині. Кільця немає.

Ніжка 8–20 см заввишки, 2–4 см завтовшки, щільна, булавоподібна знизу, циліндрична у верхній частині. Поверхня біла, вкрита темно-бурими або чорнуватими луски та волокнами. Ніжка дуже тверда, майже дерев'яниста у зрілих грибів.

м'якуш білий, щільний, у центрі шапки товстий. На зрізі кольору не змінює. Текстура пружна, не водяниста — хороша для готування.

М'якоть щільна, біла, на зрізі швидко синіє, потім темніє до сіро-фіолетового і, зрештою, майже чорного кольору. Потемніння відбувається і при варінні. Смак приємний, м'ясний. Ніжка у зрілих грибів дуже волокниста.

Виразний борошнистий запах — діагностична ознака. Смак м'який, приємно-грибний, з ледь відчутним свіжо-борошнистим відтінком.

Запах слабкий, приємний, грибний, злегка землистий. При обсмажуванні аромат стає насиченішим і апетитнішим. Порівняно з білим грибом запах підосичника менш виразний, але цілком приємний.