MycoNote
Підберезник різнокольоровий (бабка плямиста) (Leccinum variicolor)
Фото: Jörg Hempel · CC BY-SA 4.0 · джерело
Їстівний

Підберезник різнокольоровийLeccinum variicolor

Також відомий як: Бабка плямиста, підберезник різнобарвний

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Їстівний
Сезон
Черв. — Жовт.
Гіменофор
Трубчастий
Колір шапки
Сірий
Розмір
Середній (5–15 см)
Запах
Приємний
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Листяний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Черв. — Жовт.

Активні місяці: Червень, Липень, Серпень, Вересень, Жовтень.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Сірий, Коричневий, Темно-коричневий
  • Форма шапки: Опукла
  • Запах: Приємний

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Червень – жовтень

Опис

Підберезник різнокольоровий, або бабка плямиста (Leccinum variicolor) — один із найважче-впізнаваних видів роду Leccinum. На відміну від звичайного підберезника з однорідним сірим або коричневим капелюшком, у різнокольорового капелюшок виглядає буквально «у плямках»: на сіро-мишачому або темно-коричневому тлі розкидані видовжені світло-сірі або жовтуваті позначки. Здалеку гриб нагадує підгорілий пиріг або шматок штукатурки.

В Україні росте по всій лісовій смузі, де є береза — основний мікоризний партнер. Зустрічається також під дубом, тополею, ялиною, але рідше. Не дуже частий вид, тому випадкові знахідки сприймаються як приємний бонус, а не основа збору. Найбільші зустрічі — у березових і змішаних лісах Полісся, Західного Лісостепу, Карпат.

Їстівність — як у всіх підберезників: добрий гриб 2-3 категорії. Молоді тверді екземпляри відмінні для маринування і смаження, старі стають водянистими і м'якими, червиніють. Особливість: на розрізі м'якуш у капелюшку рожевіє, у ніжці частково зеленіє і блакитніє. Це нормально, не отруйність. Сушити можна, але як і всі підберезники — темніє сильніше за білий гриб.

Шапка

Капелюшок 5–10 см, у молодих грибів напівкулястий, потім подушкоподібний. Поверхня спочатку суха, у вологу погоду злегка липка. Колір характерний — сіро-мишачий або темно-коричневий фон, на якому розкидані видовжені світло-сірі, жовтуваті або кремові плями, що нагадують природний камуфляж. Шкірка не знімається.

Гіменофор

Гіменофор трубчастий, вільний, з виїмкою біля ніжки. Молодий — білий, потім бежевий, у дозрілих світло-коричневий. Пори дрібні. При натисканні злегка темніють.

Ніжка

Ніжка 12–18 см заввишки, 2–2,5 см завтовшки, циліндрична або трохи звужена догори. Біла, з характерними темно-сірими або коричневими волокнистими лусочками — типова ознака роду Leccinum. У молодих грибів лусочки світліші, у старих темніші.

М'якоть

М'якуш білий, спочатку щільний, з віком — м'який і пухкий. На розрізі: у капелюшку рожевіє, у трубочках злегка синіє, у ніжці — частково рожевіє, частково зеленіє або блакитніє в основі. Така багатоколірна реакція і дала видовій назві «різнокольоровий».

Запах

Запах слабкий, приємно-грибний. Смак м'який, без гіркоти.

Двійники

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Матеріали по темі

Часті запитання

Чи безпечно, що м'якуш міняє колір?

Так. Розноколірна реакція на розрізі — нормальна риса виду, частина його назви. Це окислення пігментів, не ознака отруйності. У підберезників взагалі немає небезпечних двійників серед трубчастих грибів.

Чи можна сплутати з гірчаком?

Гірчак (Tylopilus felleus) має темну сітку на ніжці (а не лусочки) і не плямистий, а одноколірний капелюшок. М'якуш гірчака сильно рожевіє і має нестерпний гіркий смак. У різнокольорового підберезника лусочки на ніжці і плями на капелюшку — характерні ознаки.

Де шукати в Україні?

У березових і змішаних лісах із березою, рідше з дубом, тополею, ялиною. Любить вологі мікроумови — низини, узлісся вологих балок, береги лісових озер. Полісся, Західний Лісостеп, Карпати — основний ареал.

Коли плодоносить?

З червня до жовтня, з піком у серпні-вересні після рясних дощів. У дуже сухі роки трапляється рідко. Любить помірно-теплу і вологу погоду після затяжних дощів.

Чим відрізняється від звичайного підберезника?

Головна відмінність — плямистий «камуфляжний» капелюшок (у звичайного він рівномірно сірий або коричневий). По-друге, різнокольоровий м'якуш на розрізі (у звичайного — білий або трохи рожевіє лише в ніжці). Лусочки на ніжці схожі.

Чи можна сплутати з підосиновиком?

Підосиновик має яскраво-помаранчевий або червоний капелюшок (плям немає), на розрізі м'якуш синіє. Різнокольоровий підберезник темніший, з характерними плямами, м'якуш дає змішану реакцію. Обидва їстівні, тож не страшно.

Чи червиніє швидко?

Так, як усі підберезники — особливо у теплу погоду. Тому брати слід тільки молоді тверді екземпляри з закритими порами. Старі гриби з відкритими сірими порами зазвичай уже червиві.

Як зберігати?

Сушіння, маринування, заморожування. Сушений темніє більше за білого, але аромат зберігає. Маринується добре, тримає форму. Перед маринуванням попередньо проварити 15–20 хв і злити перший відвар.

Підберезник різнокольоровий їстівний чи отруйний?
Підберезник різнокольоровий — їстівний. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Підберезник різнокольоровий: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у підберезника різнокольорового — трубчастий.
Яка шапка у підберезника різнокольорового?
Капелюшок 5–10 см, у молодих грибів напівкулястий, потім подушкоподібний. Поверхня спочатку суха, у вологу погоду злегка липка.
Яка ніжка у підберезника різнокольорового?
Ніжка 12–18 см заввишки, 2–2,5 см завтовшки, циліндрична або трохи звужена догори. Біла, з характерними темно-сірими або коричневими волокнистими лусочками — типова ознака роду Leccinum. У молодих грибів лусочки світліші, у старих темніші.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine