MycoNote
Гігрофор пізній (Hygrophorus hypothejus)
Фото: Olli Niemitalo · CC0 · джерело
Їстівний

Гігрофор пізнійHygrophorus hypothejus

Також відомий як: Мокриця бура

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Їстівний
Сезон
Жовт. — Лист.
Гіменофор
Пластинчастий
Колір шапки
Коричневий
Розмір
Середній (5–15 см)
Запах
Приємний
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Хвойний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Жовт. — Лист.

Активні місяці: Жовтень, Листопад.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Коричневий, Оливковий, Жовтий
  • Форма шапки: Опукла
  • Запах: Приємний

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Жовтень – листопад

Опис

Гігрофор пізній — справжній витривалий пізньоосінній гриб. з'являється тоді, коли більшість видів уже відплодоносила: кінець вересня, жовтень, і навіть після перших заморозків у листопаді. Тому його ще називають «морозостійким» — він спокійно витримує мінусову температуру і продовжує плодоношення, ніби не помічаючи холоду.

Це добрий їстівний гриб, цінний саме своїм пізнім сезоном — коли в кошику вже немає кому конкурувати. м'якуш щільний, з приємним грибним смаком. Підходить для смаження, тушкування, маринування. Через слизьку шапку перед готуванням її варто обтерти або обдати окропом. Безпечний для збирання — поєднання оливково-коричневої шапки, жовтих пластинок і пізнього сезону рідко повторюється у небезпечних видів.

В Україні росте у соснових і мішаних лісах, мікоризний партнер сосни. Особливо багаті збори в Поліссі і Карпатах. Любить мохові ділянки під соснами, часто росте групами. Сезон: жовтень-листопад, з піком після перших нічних холодів.

Шапка

Шапка 3-7 см, спочатку напівсферична з підгорнутим краєм, потім випукло-розпростерта з широким горбком. Колір оливково-коричневий або жовтувато-оливковий у центрі, до краю — світліший, жовтуватий. Поверхня сильно слизька, особливо у вологу погоду, блискуча.

Гіменофор

Пластинчастий гіменофор. Пластинки рідкі, товсті, восковисті, низхідні на ніжку. Колір жовтий або жовтувато-золотистий — це характерна ознака. Споровий порошок білий.

Ніжка

Ніжка 4-9 см заввишки, 0,5-1 см у товщину, циліндрична, часто вигнута. Колір жовтуватий до жовтогарячого, у верхній частині — світліший. Поверхня слизька, особливо у молодих грибів. Кільця немає.

М'якоть

м'якуш блідо-жовтий, щільний у молодих, з віком — м'якіший. На зрізі кольору не змінює. Добре переносить смаження і тушкування.

Запах

Слабкий приємний грибний запах, без різких відтінків. Смак м'який, приємний.

Наукові синоніми (4)

Agaricus hypothejus Fr. 1821, Limacium hypothejum (Fr.) P. Kumm., 1871, Hygrophorus aureus Arrh., 1863, Limacium aureum (Arrh.) Ricken, 1910

Двійники

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Часті запитання

Чи безпечно його їсти?

Так, це добрий їстівний гриб. Поєднання ознак — оливково-коричнева шапка з жовтим краєм, жовті пластинки, дуже пізній сезон (жовтень-листопад), мікориза з сосною — добре впізнається і рідко повторюється у небезпечних видів.

Чи потрібна попередня обробка?

Перед готуванням слизьку шапку варто обтерти серветкою або обдати окропом — стане зручніше. Відварювання не обов'язкове. Можна одразу смажити, тушкувати, маринувати, додавати у супи.

Де його шукати?

У соснових і мішаних лісах з сосною — це облігатний мікоризний партнер сосни. Любить мохові ділянки, узлісся, прогалини. Часто росте групами по 5-10 плодових тіл. Без сосни не зустрічається.

У яких регіонах України він росте?

Переважно у Поліссі (Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська обл.), у Карпатах і Прикарпатті, у соснових насадженнях західного і правобережного Лісостепу. У степу — тільки у штучних соснових насадженнях.

Коли його шукати?

Кінець вересня — листопад. Це найпізніший з гігрофорів. Пік плодоношення — після перших нічних заморозків, у другій половині жовтня. Часто росте поряд із сніговиками, тривалий час витримує морози.

Чи може він рости після заморозків?

Так, це його сильна риса. Гігрофор пізній стійкий до невеликих заморозків, може плодоносити навіть у листопаді, коли вже випадає перший сніг. Зібрані після морозу гриби — повноцінні, не псуються.

З чим його плутають?

З іншими гігрофорами і деякими мокрицями (Suillus). Від маслюків відрізняється пластинчастим гіменофором (не трубчастим). Від інших гігрофорів — характерним жовтим кольором пластинок і пізнім сезоном.

Як відрізнити від мокриці?

Подивіться під шапку. У мокриці (маслюк, козляк) — трубочки як у губки, у Гігрофора пізнього — пластинки. Це принципова відмінність родів. Плюс гігрофор плодоносить набагато пізніше за більшість маслюків.

Гігрофор пізній їстівний чи отруйний?
Гігрофор пізній — їстівний. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Гігрофор пізній: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у гігрофора пізнього — пластинчастий.
Яка шапка у гігрофора пізнього?
Шапка 3-7 см, спочатку напівсферична з підгорнутим краєм, потім випукло-розпростерта з широким горбком. Колір оливково-коричневий або жовтувато-оливковий у центрі, до краю — світліший, жовтуватий.
Яка ніжка у гігрофора пізнього?
Ніжка 4-9 см заввишки, 0,5-1 см у товщину, циліндрична, часто вигнута. Колір жовтуватий до жовтогарячого, у верхній частині — світліший. Поверхня слизька, особливо у молодих грибів. Кільця немає.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine